Liudmila

– Катю, де моя краватка синя? – крикнув Дмитро зі спальні. Катерина стояла на кухні, помішуючи вівсянку. Сім років заміжжя, і щоранку – як день бабака. Він поспішає

– Ми не будемо купувати квартиру! Я не хочу влазити в це іпотечне ярмо! – Та як ти не розумієш! – Заплакала Арина. – Це ти не розумієш,

– Склади спочатку іспити, а потім приїжджай, синку, – голос мами в слухавці звучав м’яко, але з якоюсь непохитною турботою. – У тебе все життя попереду. Не хочу,

– Що в нас на обід? – Уточнив Ігор, принюхавшись. – Ти щось готуєш? – Готую. Печиво для Лорда. З індичкою та вівсянкою, – з гордістю відповіла Олена

Ліза готувала вечерю, коли у квартиру подзвонили. Відчинивши двері, жінка здивувалася: на порозі стояли дві сусідки та їхні доньки – дівчатка семи років – однокласниці Варі. – Здрастуйте,

Рятувальник Олексій вибрався із задимленого будинку, та зняв маску. – Начебто всіх знайшли… – сказав він. Вони тільки-но загасили вогонь, і вже згортали пожежні рукави, а тут раптом

Свого нового зятя Ганна Тимофіївна не любила. От якось не ліг їй на серце: і по вигляду, і по розмові. – Хирлявий якийсь, – скаржилася вона чоловікові, –

– Ти що взагалі несеш? – голос Кирила зірвався на крик, розлітаючись невеликою вітальнею. – Тобі хто взагалі право голосу дав? Марина застигла з келихом у руці. Її

– Яно, тобі що, життя спокійне набридло? – від злості Андрій пожирав дружину очима і гидливо морщився. – Негайно поверни мені мій телефон! Я тобі не дозволяв у

– Дімо, нам треба поговорити … Мені здається, я при надії. …Інні нещодавно виповнилося сорок два роки. І в її житті давно панує цілковитий порядок. Дві доньки, стабільна