– Ах ось значить як, женете? Ну що ж, я піду! Потім лікті будете кусати та назад кликати, а я не прийду! – Це навряд чи, – тихо сказала дружина
– Ах ось значить як, женете? Ну що ж, я піду! Потім лікті будете кусати та назад кликати, а я не прийду! – Це навряд чи, – тихо
– Ну і хамка в тебе виросла, Оксано! – Вибухнула тітка. – Ходімо, ні крихти в цьому будинку більше не візьму! Ще отруять, чого доброго…
– Ну хороми, і справді хороми! – захоплено обводили поглядом будинок мати з тіткою. – Ось тут правда люстру поміняти б. – А тут інші штори повісити. А
– Злякалася повторного тесту! О, як ми її вивели на чисту воду! – захоплено кричала свекруха
– З’явилася, не запилилася. Я думав, ти сьогодні ночуватимеш на своїй роботі! – Почула Іра, не встигнувши переступити поріг квартири. – Гена, я ж попереджала, що затримаюся на
– Мамо, але ж це ваші з дядьком Олегом діти! Я не просила їх заводити, то чому я повинна стежити за ними…
– А ти куди зібралася? Я тебе не відпускала. Сьогодні дивитимешся за дітьми, зрозуміла? Я у справах. І спробуй тільки втекти. – Мати поглядом, що не обіцяв нічого
– Ти що, з глузду з’їхала?! Яка, до біса, довіреність! – голос Валентини Петрівни пролунав на весь під’їзд
– Ти що, з глузду з’їхала?! Яка, до біса, довіреність! – голос Валентини Петрівни пролунав на весь під’їзд. – Валю, ти чого кричиш? – Галина Андріївна розгублено поправила
– Вибач мені! Вибач, дочко! Здається, я весь ліс під сокиру пустив… Одні тріски залишилися… А хотів же помирити вас…
– Не буду я з нею жити, тату! Не примусиш! Ви з мамою мене вмовили на цей шлюб, а тепер навіщо вона мені, коли я своє справжнє кохання
– Я з тобою розлучаюся – змотуй вудки, любитель риболовлі…
– Ну що – серцю не накажеш – йди! – Легко погодилася Оля. – І що, так легко відпустиш? – Здивувався Сергій, який чекав зовсім не цього. –
– Досить мене пиляти! Я не мішок з картоплею, а жива людина! – крізь зуби процідив Олексій, дивлячись на дружину Катю. – Якщо тобі хочеться когось виховувати – йди до школи! А мені дай спокій! Інакше пошкодуєш
– Досить мене пиляти! Я не мішок з картоплею, а жива людина! – крізь зуби процідив Олексій, дивлячись на дружину Катю. – Якщо тобі хочеться когось виховувати –
– Я говорю, що ви мене об’їдаєте! – повторила Тамара. – Щодня тягаєте йогурти, ковбасу, сир… У мене маленька пенсія, я не можу вас усіх прогодувати
– Твоя мати знову кричала так, ніби ми весь її будинок обнесли! – Поскаржилася Олена чоловікові. Андрій, який сидів у цей момент за ноутбуком, підняв голову і важко
Не все те золото, що блищить…
– Доню, ну що ти вигадала, краще виходь заміж за Артема Лук’янова – будеш, як сир у маслі кататися. У нього своя ферма, машина, добротний будинок. – Ну

You cannot copy content of this page