Liudmila

– Ти навіть плакати не можеш нормально! – Сергій зло жбурнув недопалок у калюжу. – Усе сидиш тут, як королева. Квартирою задоволена, так? Марина повільно підвела очі. Надворі

Ризиковано, звичайно, не дочекавшись темряви, зайти до Зойки – у сусідські вікна все видно. А з іншого боку, чого боятися, не ночувати ж прийшов, а так поговорити. Чаєм

– Куди ж я піду? – Вигукнула Світлана. – З Микитою! Це ж твій син? Ти що, виженеш свого сина надвір? – Але ж і так ми більше

– Мамо, ну що ти мучишся, розлучись з ним! Він справжній тиран! – сказала Ліза, дивлячись на те, як мама нервово протирає пилюку. Незабаром мав повернутися з роботи

– Рито, нас мама до себе в гості кличе. – Це що за акт небаченої щедрості? – пирхнула Рита і відразу прикусила язика. Отак завжди: спочатку ляпне, а

– Що ти хочеш почути після того, як щойно посварив мене з дочкою? Так, Сашко твій син, але це нічого не змінює. – Я доведу це в суді,

– Ти зовсім з дуба впала?! – не стримався у словах Олег. – Чим ти тільки думала? – А чого ти так зі мною розмовляєш? – З обуренням

– Мамо, може мені краще жити окремо? – Запитав за вечерею Льоша. – З чого це раптом? – Наталя з подивом подивилася на дев’ятнадцятирічного сина. – Ну не

– Нічого не отримаєш, так і знай! Вже я про це подбаю! Тут, посеред ресторанного залу, прибраного в чорні кольори, серед заплаканих людей у ​​чорних шатах, крики свекрухи

– Дімо, Анька, сестра, квартиру продає. Сказала, якщо ми братимемо, то сто тисяч скине. Може, купимо? Якийсь час Діма мовчав, обмірковуючи пропозицію дружини. Вони й справді збиралися купувати