Liudmila

– Грошей на поховання матері не дам, у мене весілля на носі, – сказав батько доньці. – Але ж вона була твоєю дружиною двадцять років! – У мене

– Після того, як я тебе кину, у мене за кілька днів новий варіант з’явиться. А ось чи знайдеш ти когось – велике питання! – Женя буквально лопався

– Ти хто така і що тут робиш? – Юля стояла на порозі свого будинку, тримаючи в руках мокру ганчірку, якою щойно витирала пилюку з полиць. Перед нею,

– Який прострочений платіж? Ви щось плутаєте, немає в нас ніяких кредитів… Так, Юдіни, так, наша адреса, але… Скільки? Не може бути цього. А на чиє ім’я кредит

– Мамо, ти тільки не хвилюйся відразу, гаразд? У нас тут… ситуація виникла. Непроста. Марія Степанівна поставила чайник на плиту і притиснула слухавку до вуха плечем, звільняючи руки.

– Тетяно, може, не варто видавати йому гроші? – Андрій Миколайович нахилився до дружини, намагаючись говорити якомога тихіше. – Та я й сама розумію, що краще б не

– Кирило, там твоя колишня дружина. Із сином. Ліза хотіла сказати це байдуже, але не вийшло. Зрозуміло, що ніхто не любить колишніх дружин своїх чоловіків, але Лізі вона

Ірина протирала пилюку з книжкових полиць, коли у двері подзвонили. Три різкі дзвінки, один за одним – так дзвонила лише одна жінка. – Зазирнула на годинку, любі! –

Тимур зробив пропозицію Поліні, коли вони вже рік були разом. Обом було за двадцять п’ять, обидва були готові до сім’ї. Вони вже пів року жили разом, тож сюрпризів

– Ти ж казав, що мама точно приїде… – Лєра нервово поправила сукню, дивлячись на порожній стілець навпроти. – І сестра. І тітка. Але ж нікого немає. Ілля