Liudmila

П’ятирічний Генка цілий тиждень жив у бабусі з дідусем, поки мама з татом відпочивали у теплих країнах. І ось, у понеділок він прокинувся вранці у своєму будинку, на

– Аня, ти знову залишила мокрий рушник на гачку у ванній? Голос свекрухи пролунав з коридору, тільки-но Ганна встигла переступити поріг після роботи. Валентина стояла, схрестивши руки, і

– Лілю, привіт! -Усміхнулася Вероніка, сідаючи за столик у кафе. – У тебе щось сталося? – Сталося, – відповіла Ліля. – Потрібна твоя порада. – І з якого

– О боже… Вісімдесят шість тисяч? На це? Поліно, ти не ображайся, але тільки зуби Анжеліною Джолі тебе не зроблять. – Краще б матері допомогла чи, он, племінниці

Юля стояла на галасливому ринку, вибираючи свіжі яблука, коли до неї несподівано підійшла жінка у яскравій хустці, з важкими золотими сережками та поглядом, що ніби пронизував наскрізь. Циганка.

– Федю, а я на тебе давно чекаю. Розмова серйозна до тебе. – Та я ж кожен вихідний у тебе, як за розкладом. Міг би подзвонити, я б

Валя потрапила до дитячого будинку у десять років. Батька раптово не стало, а мати не просихала. Багате життя скінчилося і тонула в пляшці. Мати й раніше могла собі

Тетяна почала готуватись до свята ще двадцять дев’ятого грудня. Обійшла усі найближчі магазини у пошуках акцій. Червону рибу взяла в одному, там була знижка. М’ясо в іншому, сири

Субота. Восьма година ранку. Звичайно, хотілося б поспати довше, але вони обіцяли батькам, що цими вихідними обов’язково допоможуть на дачі. Ігор – батькові, який взявся за будівництво альтанки,

– Доню, ти маєш піти від нього сьогодні ж! Чуєш мене? Сьогодні ж! Ірина притиснула телефон до вуха, заплющивши очі. За вікном гуло вечірнє місто, а в слухавці