Liudmila

– Ні, цього місяця теж не вийде купити нову пральну машину, – розвів руками Захар. – З грошима напруження, премія буде маленька. Не до зайвих витрат зараз. Якщо

– Ларисо! Серце у тебе є? Та що ж ти за мати така, якщо діток з онуками на вулицю вигнала?! — голосила чоловікова сестра Антоніна. – Нормальна я

Так повелося, що коли ми з чоловіком разом ходили в магазин, то платив він, якщо я сама, то сама розплачувалася. Якоїсь домовленості не було, бюджет був спільний. Якщо

Роман прокинувся від гучних криків матері, вона знову кричала на його бабусю. Натягнувши штани, молодик вискочив зі спальні й побачив, як мати трясла перед носом літньої жінки порожньою

Чоловік вирішив пограти в якесь безглузде благородство. Замість того, щоб сісти й поговорити, як заведено між дорослими людьми, він вибухнув промовою, сенс якої зводився до «сама, недолуга, винна,

– Ольга Володимирівно, прийміть наші співчуття, – до Ольги підходили люди: її та Миколини знайомі, друзі, родичі, його колеги по роботі. “Звідки стільки народу?” – дивувалася вдова. За

– Здрастуйте, до селища довезете? – Запитала Дар’я таксиста, який сидів за кермом, уткнувшись в телефон. – Привіт, звичайно, для того тут і стою, – посміхаючись, відповів таксист,

Лілія Олександрівна за черговою недільною вечерею, на якій щотижня збиралася вся родина, завела розмову про те, наскільки сильно їй набридла дача. – Хто б забрав її у мене,

– Ну куди ти знову, Соня? Яка не вихована дівчинка! Ще й футболка брудна. Знову чіпала мамину помаду? – крикнула в спину онучці Маргарита Сергіївна. – Повернися! Проте

Цілий місяць я просила чоловіка з’їздити на дачу і розібрати теплицю, що залишилася там, і прибрати басейн. Масла у вогонь підливала моя мати, яка мало не щодня дзвонила