Liudmila

Іра лише рік тому відчула себе людиною. До цього майже три роки їй доводилося буквально виживати. Ірина залишилася одна з двома маленькими дітьми – старшій дочці на момент

– Чого це, Андрію? По-моєму, кілька років тому ти присягався і божився, що дбатимеш про неї до кінця її днів! – Мишко чекав такого повороту подій. – Михайле,

Коли я виходила заміж за Костянтина, я щиро сподівалася, що багата родина чоловіка прийме мене, як рідну. Однак цього не сталося. Ангеліна Михайлівна, мати Костянтина, поставилася до мене,

Так сталося, що мені довелося виїхати по роботі на цілий рік. Закордонне стажування мало стати супер поштовхом до подальшої кар’єри, і воно ним стало! Сумнівів, їхати чи ні,

– Буде правильно, якщо ми допоможемо молодим, – прошепотіла на вухо молодшій доньці Олена Віталіївна. – Ти про що взагалі? – Тетяна хитро примружилася і запитливо дивилася на

– Андрію, ти вдома? – Гукнула я, проходячи на кухню. – Так, я у вітальні, – озвався чоловік, його голос був дивним. Я насупилась. Щось було негаразд. Зазвичай,

– Ольга Григорівно, знову пиріжки свої смажите? Фу, горілим маслом смердить! Ксенія зайшла на кухню і не втрималася від зауваження на адресу свекрухи, хоча ще вчора обіцяла чоловікові

– Кохана, пакуй речі, скоро ми переїдемо до свого будинку! – радісно заявив Олег, повернувшись із роботи. – Знову жартуєш? Зранку ми ще не мали власного житла, а

Я вперше йшла в гості до Ірини Петрівни у статусі дружини її сина. Сашко, наближаючись до будинку, в якому прожив майже двадцять вісім років, давав мені останні настанови.

– Це тобі! – з гордістю промовила Наталя Максимівна і простягла мені обшарпаний конверт, який, мабуть, був вже не раз подарований. – Вміст можеш взяти собі, а ось