Liudmila

– Як добре Ірина Вікторівна підготувалася до нашого приїзду! – Здивовано сказала я, увійшовши у двір будинку. – Чесно кажучи, я взагалі від неї такого не очікувала. Мені

– Прямо так і виставила надвір? Це ж що робиться? – Не чекав ніхто від Оленки такого. Адже Катерина її виростила! Замість матері була. І ось на, будь

– Ірино, а чому ти плачеш, ще й у темряві сидиш? – Я увімкнув світло в кімнаті й підійшов ближче до дружини. Зрозуміло, що жінка тут давно. –

З настанням літа наш десятирічний син Едік почав просити нас відвезти його до бабусі в село. Через те, що я не ладнала з Раїсою Андріївною, мені не хотілося

Я завжди вважала, що мені пощастило з самого народження. Я виросла в сім’ї підприємців і ніколи нічого не потребувала. Після закінчення школи батьки влаштували мене до престижного університету,

Мій брат у розлученні. Свою дружину він любив, завжди для сім’ї старався, але їй постійно не вистачало! Якщо були гроші, бо брат на двох роботах працював,- то не

– Коротше, набридло мені вже працювати! Я вирішив, що нам непогано б з’їздити у відпустку на кілька днів! – кинувши в порозі шкіряну валізку, радісно випалив Матвій. –

Ганна Віталіївна у жалобному вбранні прийшла до церкви на прощання зі своєю єдиною дочкою, з якою не спілкувалася до цього кілька років. Я покосився на тещу, яку за

– Мамо, мені зараз настільки погано, що немає слів, якими можна описати мій стан. Не розумію. Чому в житті теорема “біда не приходить одна” працює, як годинник. –

Мій син мене ненавидить, і спілкуватись зі мною не хоче. Він із самого дитинства був слабохарактерний. Своєї думки він ніколи не має, завжди тягнувся або за більшістю, або