Liudmila

– Тетяно, невже ти вибачила Денису? Після такої зради?! – Запитала здивовано Ірина, зустрівши подругу на ринку. – З чого ти взяла? – Здивувалася Тетяна, – таке не

Коли на світ з’явилася Катя, у сім’ї вже була шестирічна донька Марина. Батьки душі не чули в Катрусі, бо вона була довгоочікувана та рідна. А Марину взяли на

– Ну кого ще принесло спозаранку? – Олег виглянув із ванної із зубною щіткою в руці. – А як ти думаєш? Ліда, не чекаючи відповіді, вилізла з-під ковдри

– Все! Більше я в цьому житті нікому нічого не винна! Чоловіка – немає, дочку – віддала заміж. Мені сорок п’ять, – настав час влаштовувати своє особисте життя!

Людмила увійшла до квартири, віднесла на кухню пакети з продуктами й лише потім зазирнула до дочки. Віка сиділа в кріслі в улюбленій позі, підібгавши під себе ноги, і

Борис зайшов додому. У квартирі галас, дитячі крики. Ну, це й зрозуміло. Удома два п’ятирічних сини. Ігор та Ілля – двійнята, тож спокою від них немає. – Тату!

– Я знаю, що у вас із сестрою не найкращі стосунки, але… – Лариса зам’ялася. З одного боку, їй було незручно мати претензії до дорослої племінниці, але з

Кого-кого, а власну матір на порозі своєї квартири Еля побачити не очікувала. Дівчина навіть на мить завмерла від несподіванки. На обличчі жінки, що рішуче зробила крок у передпокій,

Федір Петрович Щербаков прийшов з роботи, й на ґанку спіткнувся через велику валізу. Поруч із валізою стояла картонна коробка з-під телевізора, перев’язана мотузкою для білизни. Він смикнув за

– Ну, що? Обидві вступили? Молодці! Ти, Віка, куди вступила? – На бухгалтерський облік, – відповіла онука. – А ти, Ніно? – На юридичний. – Адвокатом хочеш бути?