– Я не буду в тебе нічого купувати, все і так належить мені, – заявила свекруха
Після весілля ми з Антоном стали мріяти про те, щоб збудувати великий дерев’яний котедж з видом на озеро. Однак грошей у нас було мало, і з цієї причини
– Я бачила таку ковбасу у магазині! Вона ж двісті гривень коштує, – заволала теща. – Ось кому нікуди подіти гроші
Я роздратовано взяла в руки телефон, проте відповідати матері зовсім не хотілося. Її дзвінки не обіцяли нічого гарного. Скільки я себе пам’ятала, без матері не обходилося жодної справи.
– Мені довелося збрехати матері, що ти хвора, бо я залишився без роботи! Де б я брав гроші на свої потреби? – приречено розвів руками чоловік
Я була одружена з Миколою вже близько двох років. Проте мої свекри, дізнавшись про те, що їхній єдиний син одружується зі звичайною вихователькою, відмовилися мене визнавати. З цієї
Ти так і не розбагатіла? – Якою була у школі, такою й залишилася? Мало я тебе гнобив! – зло сказав двоюрідний брат. – Краще б не ганьбилася і не приїжджала б тоді на моє весілля
– Ну як це ти не поїдеш на весілля Аліни та Артема? Це ж твій двоюрідний брат! – Засуджуючи промовила моя мати, Ольга Віталіївна. Я скривилася у відповідь,
– Жадібний ти, а я до тебе всім серцем! – Кричала теща, не збираючись заспокоюватися. – Матері своєї дружини пожалів двадцять тисяч! Та подавись ти цими грішми
Теща, Анастасія Василівна, з першого дня потоваришувала зі мною. Я працював менеджером у великій компанії. Вона до останнього вирішила контролювати наші зустрічі з її донькою, та обов’язково довести
– Чому ти так спокійно приймаєш від матері подарунки? – сердито вигукнула я. – Це ж не іграшки, а сміття
Ми були одружені вже три роки. Наше життя здавалося ідеальним: затишна квартира в центрі міста, стабільна робота і маленький, але такий улюблений, однорічний синочок Кирило. Однак, не все
Серьога – формений егоїст! Не захотів прийняти мою самодостатність та незалежність! – Сумувала Ірина
– Сергію, що трапилося? – Олексія розпирало від цікавості. – Дзвоню вам сьогодні додому, а Ірка повідомляє: «Він тут більше не живе». – І тобі привіт, – криво
– Який у тебе гарний одяг! – захоплено промовила свекруха. – Коли він тобі стане не потрібний, віддаси мені
Побачивши сім’ю майбутнього чоловіка, я зрозуміла, що у цьому шлюбі мені має пощастити. Свекри були далеко не бідними людьми, що означало лише одне: свекруха тягнути із нашої родини
– Заради своєї племінниці ти не можеш узяти іпотеку? У голові не вкладається, як рідня може вчинити таке! Дівчина молода, студентка, в положенні, а ти хочеш залишити її на вулиці! – обурилася сестра дружини
Мене дуже дратувала сестра дружини. Вона жила від нас через дві вулиці, й вважала своїм обов’язком щодня після роботи забігати до нас поговорити. Проте, я одразу зрозумів, що
– У всьому твоя дружина винна! Це вона все зіпсувала, зруйнувала нашу родину! – дорікнув мені брат
– Стьопка, де Коля? – Олена пройшла до старшого брата в кімнату без стуку. – У нього хтось з’явився? – Чого ти так вирішила? – Його другий вечір

You cannot copy content of this page