Liudmila

Ми з Родіоном вже кілька місяців думали про те, як вчинити з грошима, які ми накопичували на початковий внесок. Поки ми жили в моїй дошлюбній квартирі й думали

Коли ми зупинилися біля дверей квартири свекрів, ми зрозуміли, що вони знову лаються. – Давай ти перший зайдеш, – зніяковіло посміхнулася я. Тимофій байдуже знизав плечима і смикнув

– Твій батько такий суворий. Тяжко, мабуть, було в дитинстві? – Зі співчуттям промовила я. – Не особливо, це на вигляд він грізний, а насправді добрий, – безтурботно

Моя мати, Ніна Володимирівна, мала двох онуків: одного – від старшого сина Іллі, другого – від мене, Дмитра-молодшого. Перший, як і його батько, був старшим з онуків. Попри

– Дімо, сходи за Костиком у садок, будь ласка, – я підійшла до чоловіка, що лежав на дивані. – Сходи сама! – буркнув Дмитро. – У мене сьогодні

Галина Георгіївна приїхала до рідного міста, в якому народилася, виросла і вийшла заміж, після двадцяти років відсутності. Довгі роки вона не була тут, мотаючись гарнізонами за чоловіком, який

Я вийшла заміж у двадцять три роки. Я відразу ж порозумілася з родичами чоловіка. Найкраще я потоваришувала з сестрою Павла. Дуже швидко ми стали подружками. Ми багато часу

– З ким ти так довго розмовляв, Кириле? Щось сталося? Ми з дітьми тебе вже зачекалися на обід. – Та батько дзвонив, – неохоче відповів чоловік. Кирило вже

Кілька годин я підбирала собі вбрання, не бажаючи вдарити в багнюку обличчям. Близько тижня тому нас в гості запросила свекруха. Це був не звичайний вечір, а знайомство з

– Вам точно сподобалося там? – вкотре суворо перепитала я у свекрухи. – Так! Досить уже ставити мені одне й те саме питання, – пирхнула свекруха. – Ви