– Ти що, з глузду з’їхала?! Яка, до біса, довіреність! – голос Валентини Петрівни пролунав на весь під’їзд
– Ти що, з глузду з’їхала?! Яка, до біса, довіреність! – голос Валентини Петрівни пролунав на весь під’їзд. – Валю, ти чого кричиш? – Галина Андріївна розгублено поправила
– Вибач мені! Вибач, дочко! Здається, я весь ліс під сокиру пустив… Одні тріски залишилися… А хотів же помирити вас…
– Не буду я з нею жити, тату! Не примусиш! Ви з мамою мене вмовили на цей шлюб, а тепер навіщо вона мені, коли я своє справжнє кохання
– Я з тобою розлучаюся – змотуй вудки, любитель риболовлі…
– Ну що – серцю не накажеш – йди! – Легко погодилася Оля. – І що, так легко відпустиш? – Здивувався Сергій, який чекав зовсім не цього. –
– Досить мене пиляти! Я не мішок з картоплею, а жива людина! – крізь зуби процідив Олексій, дивлячись на дружину Катю. – Якщо тобі хочеться когось виховувати – йди до школи! А мені дай спокій! Інакше пошкодуєш
– Досить мене пиляти! Я не мішок з картоплею, а жива людина! – крізь зуби процідив Олексій, дивлячись на дружину Катю. – Якщо тобі хочеться когось виховувати –
– Я говорю, що ви мене об’їдаєте! – повторила Тамара. – Щодня тягаєте йогурти, ковбасу, сир… У мене маленька пенсія, я не можу вас усіх прогодувати
– Твоя мати знову кричала так, ніби ми весь її будинок обнесли! – Поскаржилася Олена чоловікові. Андрій, який сидів у цей момент за ноутбуком, підняв голову і важко
Не все те золото, що блищить…
– Доню, ну що ти вигадала, краще виходь заміж за Артема Лук’янова – будеш, як сир у маслі кататися. У нього своя ферма, машина, добротний будинок. – Ну
– Скажи дякую, що я тебе ще не покинув! – Заявив чоловік після п’ятнадцяти років шлюбу
Ці слова вразили Віру, як ляпас. П’ятнадцять років шлюбу, дві дочки, нескінченні компроміси – і отак, недбало кинута фраза за вечерею. Андрій навіть не підвів очей від тарілки,
– Самі об’їдаєтеся, а моїй дитині не можна навіть бутерброд замовити? – Обурилася сестра чоловіка
– День народження відзначатимемо у ресторані, – попередила Даша маму, – тільки ти сильно не готуйся, будуть найближчі. Ми запросили батьків Діми та тебе. – Доню я досі
– Як це ти не збираєшся утримувати мою матір? А навіщо ти тоді мені потрібна? – Роздратовано заявив чоловік
– Та коли це закінчиться! – вигукнула я і побачила, як Сергій, удавано зітхнувши, знову втупився в підлогу. – Тань, чого ти кричиш? – пробурмотів він, намагаючись не
Провчила чоловіка раз і назавжди…
– Оль, давай швидше, га? Мені зараз Артем має зателефонувати з приводу суботнього матчу, – голос Ігоря звучав невдоволено, він стояв у коридорі й дивився, як дружина намагається

You cannot copy content of this page