Liudmila

– Що робити? Я не хочу жити з цією Варкою! – сказала Софія Петрівна. – Тоді вихід лише один, – відповіла подруга. – Він мені теж не подобається!

– Та зрозумій ти нарешті! Я не збираюся жити з твоєю старою матір’ю! – Олег роздратовано жбурнув у валізу чергову сорочку. – Та й ти постійно нагадуєш мені

– Давай по-чесному, Ганно! Продамо будинок, і поділимо гроші порівну, – мати присіла на край старого крісла, оглядаючи простору вітальню. – Ти ж розумієш, що так буде справедливо.

– Мені набридло все це! Знаєш, я зрозумів, що не готовий до сім’ї! – Заявив чоловік. – Сергію… – прошепотіла Віка, заколисуючи однорічного сина Мишка. – І що

– А ти не боїшся ось так одразу на мужика насідати? Адже злякаєш, втече від тебе! -У сенсі, злякаєш? – Ну, ви ж тільки-но жити разом стали, а

– А може, ви тепер ще й машину собі купите? – з обурено кинула Маргарита Павлівна, поправляючи ажурну серветку на столі. – Я бачу до того йде. Юля

– Навіть не дивись у її бік! – Вигукнула раптом мама, коли побачила, як її син Ігор уважно розглядає симпатичну продавчиню в продуктовій крамниці. – Чому? – здивувався

– Навіщо ти лізеш у чужу родину? Ти ж знаєш, що на чужому нещасті, щастя не збудуєш! Віками перевірено, – Алла розуміла, що даремно каже все це сестрі,

– Даша, привіт! Слухай, прохання є дуже слізне! – Зателефонувала Інга. – Виручиш? – Я на мілині, відразу попереджаю, якщо ти про гроші. Антон знову звільнився, шукає все

– Не розумію, чому ти це терпиш? – Наталка, колега Юлії, здивовано хитала головою. – Я давно б розставила всі крапки над «і». Юлія лише зітхнула, помішуючи каву.