– Я так провчила родичок, що вони навіки забудуть дорогу до нашої оселі! – Задоволено реготала невістка
– Я ненавиджу вересень! Ненавиджу осінь! – скаржилася Аліна мамі. – Знову свекруха вчепиться кігтями зі збиранням урожаю, та заготівлями на зиму. Коли ця жінка наїсться? У неї
– Мені гроші потрібні. А працювати, тату, я не збираюся. Це не для мене! – Просто зараз такі часи, що треба крутитись! – Ось ти й закрутилась. – Тільки не туди! – Важко зітхнув батько
– Тату, я вирішила, що телевізор я заберу, – заявила Поліна, сідаючи за кухонний стіл. Віктор Ілліч повільно відклав газету, дивлячись на дочку з легким подивом. Галина Сергіївна,
– Добре, ми повернемо вам гроші! Але тільки знайте, що після цього, наше спілкування припиниться, бо друзі так не поводяться
Ми з Віктором прожили разом понад десять років. Наш шлюб був побудований на взаєморозумінні та підтримці. Віктор працює інженером у великій компанії, а я – успішний юрист. Ми
– Мені довелося починати все з нуля, поступово збираючи себе по крихтах! – Так що, вдруге я на подібні граблі не полізу! Хочеш жити разом – житимемо. Не хочеш, тебе щось напружує – йди. Але свого кровного, на що я витратила багато сил, часу та грошей, я більше нікому і ніколи не віддам
– Не розумію, – Ігор помітно нервував, – з якого дива ти зібралася оформляти квартиру тільки на себе? – А на кого ще? – здивувалася Кіра. – На
– Знаєш що, любий! А ти не знахабнів? Дозволь тобі нагадати, завдяки кому ти став “здобувачем”! Якби не я, ти б до цього часу сидів у своїй ненависній конторі, скаржився на нудьгу, та боявся ступити крок убік, бо мама засудить
– Чого розляглася, Лєнка? Іди котлети смаж. – Там все є в холодильнику, тільки розігріти треба, – тихо відповіла Олена, і знову взялася за читання. – Я не
– Та кому ти, крім мене, потрібна будеш? – у розпачі кричав Богдан. – Ти собі чоловіка краще за мене ніколи не знайдеш! Чуєш мене
– Та кому ти, крім мене, потрібна будеш? – у розпачі кричав Богдан. – Ти собі чоловіка краще за мене ніколи не знайдеш! Чуєш мене? – Чую, –
Марія дивилася на чоловіка і відчувала, як серце заходиться від образи. Вона стільки років чекала на цей момент. А тепер, коли він повернувся, не знала, що робити. Вона тягла все одна. Ростила дітей, залишила свої мрії. А він
Стара хвіртка жалібно рипнула. Марія підвела очі від клумби, де поралася з жоржинами, і втомлено зітхнула. Черговий роззява прийшов подивитися на «будинок з привидами». Так у селищі прозвали
– Ні, сонечко, тато не повернеться! Він поїхав далеко-далеко, і приїде не скоро. Але в тебе є мама, вона завжди поряд з тобою. А у мене є ти – мій найкращий хлопчик на землі
Коли Віра познайомилася з Михайлом, вона й подумати не могла, що він стане її чоловіком. Він був лише братом її подруги, і їх спілкування обмежувалося ввічливим «добрий день»
– Не лізь ти до їхньої родини! Не твоя це справа! – Чим більше ти тиснутимеш – тим гірше зробиш! – З невісткою ти вже зіпсувала стосунки. Тепер що, і з сином сваритись? – Напоумлювала сусідка
– Привіт, Вірочко, – привіталася сусідка. – Я в крамницю. Ось зайшла спитати, може, й тобі чогось взяти. – Дякую, Тоню. Начебто, нічого не потрібно. Та ти зайди,
– А ти, Марино, хоч раз замислювалася, скільки сил і грошей іде на такі свята? Усі скинулися, всі готували! Тільки ти, як завжди, прийшла з порожніми руками,  ще й не вдоволена! – Не втрималася сестра. – Що значить із порожніми руками? А діти? Я з дітьми прийшла
– Новий рік зустрічатимемо у нас! – радісно оголосила Ніка, зібравши всіх родичів на сімейну раду на початку грудня. – Місця вистачить, накриємо стіл шикарний! – Чудова ідея,

You cannot copy content of this page