– Ви мій батько! І тільки ви можете допомогти мені! – приголомшила дівчинка новиною
Я знову повертався з роботи надто пізно. Я втомився, а машина чомусь почала вередувати і кілька разів заглухла по дорозі. Вона, напевно, відчувала те, що незабаром її власник
– Матері своїй постели в сараї! Там непогана кімнатка у нас, хоч і курна, але за ніч нічого з нею не станеться
– Настя, тата до лікарні повезли. Я з ним їду. Не знаю, чи встигну на останній автобус. Якщо що, чи можна буде зупинитися у вас на ніч? –
Коли брат став недолугим? Мама розчарована! Не так вона його виховувала
Брат розум втратив, варто було йому одружитися. Взагалі думати розучився, розумом Лєри жити став. Розуму там, звичайно, кіт наплакав, зате хитрощів, хоч відбавляй. Я одружена, у чоловіка є
Бувають же такі підлі та підступні люди! Як можна було звернутися за послугою до людини, яку ти планував зрадити
Мама завжди захоплювалася, який у тітки Іри прекрасний син. Іван, той ідеальний син маминої кращої подруги, був хлопцем вродливим. Навчався на одні дванадцятки, на відміну від нашого Вадика!
– Як ти могла так вчинити, Олено? Ти недостатньо отримуєш? Живеш на всьому готовенькому, ще й кусаєш руку, яка тебе годує
– Олено, як ти можеш лежати, коли вдома такий безлад? Я повинна сама бігати з пилотягом у вечірній сукні? – Увірвалася в нашу кімнату Василина Олексіївна і похмуро
Я не засуджую людей, які живуть інакше! Кожна людина сама обирає спосіб життя! Я не вписалася в сім’ю, не припала до душі
Швидко набираю вагу, тому не розслабляюся: спорт, підрахунок калорій, постійно рухаюся. Я не фанатичка. Якщо хочеться шматочок торта, то з’їм, але не щодня. Ходжу до спортзалу, вранці бігаю.
Так що, до онуків у свекрухи немає справи, бо вони “чужі”! Це ж наскільки розвинена уява у людини? Їй би сценарії писати
Я вийшла з першого декрету, а син пішов у садок. Лікарняні були частіше, ніж хотілося б. Ми з чоловіком платили іпотеку, тож на рахунку була кожна гривня. На
– На море я поїду з коханкою, а дітей відвези відпочивати до села! – Заявив чоловік
Місто тільки-но почало прокидатися від сну. Я встала раніше, щоб встигнути приготувати сніданок. Я пурхала по кухні, вдихаючи улюблений аромат свіжозвареної кави, готувала смачні бутерброди для себе, чоловіка
Я завжди знала, що рідня у нас нахабна! Але не настільки ж
Ми з Олексієм практично відразу після весілля вирішили, що обов’язково за першої ж нагоди купимо дачу. Тоді ніхто із родичів нас не підтримав: – І охота вам у
Донька про батька навіть не згадує! Я ж про колишнього згадую в одному випадку! Коли намагаюся зрозуміти зміст перформансу під назвою: «Аліменти належать дочці, дай мені грошей, ми їстимемо морозиво її коштом
Розлучилися ми з чоловіком через те, що у шлюбі я відчувала себе матір’ю-одиачкою. Він постійно їздив то до матері, то до сестри, а якщо й бував удома, то

You cannot copy content of this page