Мати так і не зрозуміла сучасних традицій весілля, і шкодувала, що їй не дозволили зробити все по-людськи
Підготовкою весілля я займалася сама, бо хотіла все зробити з урахуванням модних тенденцій. Павло не особливо вдавався у деталі, зі мною погоджувався у всьому і, просто сплачував виставлені
Невдячність – наймерзенніша людська вада! Але, водночас, звичайнісінька й споконвічна – це невдячність дітей до батьків
Ми прожили разом понад тридцять років. Виховали двох дітей. Нещодавно у сина і доньки з’явилися власні родини й, вони покинули батьківську хату. Я спочатку не могла звикнути, що
Хочу вам сказати, що заначка – це не завжди погано
Взагалі, якби ми розлучилися з чоловіком, і перебували в добрих відносинах, то я дзвонила б Мишкові й чесно ділила навпіл знайдені грошові заначки. Але в нашій ситуації я
Що вдієш, якщо не пощастило мені зі свекрухою
– Мамо, можеш звозити мене до бабусі? – спитала мене п’ятнадцятирічна дочка. – Навіщо? – Вона хворіє. Попросила, щоб я приїхала, сходила в аптеку та в магазин. Я
У мами та Даші дивні установки: якщо заміж,- то один раз і назавжди! Як у середні віки! Жити, змиритися, терпіти, нести свій хрест, страждати… Навіщо
Мій хлопець має квартиру в селі за межами міста. Якось, я у нього ночувала. Наступного дня у Дениса був вихідний, а мені треба було на роботу. Він сказав,
Я знайшла своє щастя, і не дозволю його нікому занапастити! Навіть, рідній сестрі
– Присягаюся, ми планували провести відпустку в готелі, але там зовсім нестерпно. Навколо будівництво, номери вбиті, справжній клоповник. А в тебе тут палац та рай на березі. –
– Я онуків люблю, але стежити за ними кілька годин не можу. Та й не хочу! Мені, знаєш, тебе вистачило з твоїм братом! – сказала мати
– Знову… – втомлено зітхнула Арина Сергіївна. На екрані телефону було ім’я її дочки – Таня. Жінка почекала кілька хвилин, дивлячись на телефон, і, ще раз зітхнувши, взяла
– Ти зобов’язана йому відписати половину квартири, бо він тебе забезпечував у декреті! – заявила свекруха
Ми прожили у шлюбі сім років. Жили у моїй квартирі, яка мені дісталася у спадок від бабусі. Ремонт зробили мої батьки, тож чоловік не вклав у житло жодної
– Це ж моя мати! Хто їй, окрім нас, допоможе
– Марино, слухай, а що у нас з карткою? – я з подивом дивився то на екран телефону, немов не вірячи своїм очам, то на красуню дружину. –
– Ти знаєш, я вирішила розпочати нове життя! Насамперед я піду від того, хто ніколи в мене не вірив і, лише порівнював із кожним зустрічним
– Шикуєш тільки моїм коштом, а сама нічого в житті не досягла, – стверджував Ігор, жадібно вплітаючи суп за обидві щоки. – А нічого, що я теж цілими

You cannot copy content of this page