Liudmila

Яна, студентка другого курсу юридичного університету, сиділа за письмовим столом у своїй кімнаті, та готувалася до іспиту. У квартирі було тихо – батьки пішли на роботу, старший брат

Аліна рвучко відчинила двері, зайшла у квартиру і з порога заявила: – Даю вам два тижні на переїзд! – Внучечко, ти що? – Катерина дивилася на Аліну широко

Тетяна стояла на кухні, дивилась на чоловіка, і не знаходила слів. – Сил моїх більше немає! – почала вона. – Знову гульбанив. Все село говорить. Все – досить

– Та, як ти можеш, мамо! Так поводитися у твоєму віці – перед людьми соромно! – кричала Тетяна на матір. – Таню, що ти кричиш на мене, ще

– Ну що, настав час вирішувати, що з квартирою робити, – діловито сказав Олег, розвалившись на дивані у сестри. Він скинув кросівки просто на килим, закинув руки за

– Не цінуєш того, що маєш? Давай спробуй впоратися сама! – Олена знову і знову прокручувала в голові ці слова Максима. …Ранкове сонце пробивалося крізь жалюзі, розкреслюючи кухню

Восени Ніна Іванівна проводила сестру в останню путь. – Галина, Галя, як же так? – плакала жінка похилого віку. Ніна була старша за свою сестру на п’ятнадцять років,

Ольга та Віктор завжди з нетерпінням чекали на запрошення на свята. Особливо Ольга – їй подобалося ошатно вбиратися, спілкуватися з друзями, та куштувати вишукані страви. Коли прийшло запрошення

– А не треба було тобі в телефон лізти та перевіряти! – Закричав він, – кому ти краще зробила? Тепер ми розлучимося, і ти залишиш нашого сина без

Ольга підіймалася сходами. Раптом вона побачила, що назустріч їй біжать діти її сусідки, Марини – Василь, Андрій, Марічка та Іринка. – Ось воно щастя з блискучими очима, що