– Надько, курей не чіпай! Кури ні до чого! Заспокойся ти, заради Христа
– Надько, курей не чіпай! Кури ні до чого! Заспокойся ти, заради Христа! Ой, лихо, біда неминуча … Та, що ж ти твориш!? Надія! Побійся Бога! Та ти
– Через тебе мені доводиться блукати! Завдяки тобі я нічого не маю! А ти живеш приспівуючи, забравши у мене маму з татом, забравши у мене дім! – З ненавистю вимовляла Оксана двоюрідному брату
– Як тільки побачиш бабусю, починай плакати, – наставляла Оксана доньку. Жінка одягла на дівчинку куртку, а потім, після невеликого роздуму, взяла довгий широкий шарф, і обернула його
Олексій отримав по заслугах! Він приїхав в будинок матері, виключно для того, щоб оцінити масштаби своїх володінь, а опинився біля розбитого корита
– Чого дивишся на мене? Совісті в тебе нема! – Чому ж, Льошо? З чого ти взяв, що я не маю совісті? – Та тому, що варто було
– Не на ту конячку ставиш, доню
– Привіт, Мар’яно! Невже це ти? – захоплювався Антон, зустрівши свою колишню однокласницю і дівчинку, яка дуже подобалася йому у школі. – Ти назовсім, чи у відпустку, одна,
– Я зустріла твого чоловіка з іншою жінкою. Вони були у дитячій поліклініці! З ними був хлопчик років трьох. – Поліна, це його син! Копія! – впевнено сказала подруга
Поліна сиділа за столиком у затишному кафе, потягуючи ароматний капучино, і чекала на подругу, з якою давно не бачилися. За вікном мрячив дрібний неприємний дощик, але настрій у
– Ти не мусиш утримувати своїх батьків! Я одружився з тобою, а не з твоєю родиною! Якщо ти не можеш їм відмовити, я поговорю з ними сам, – зітхнув Віталій, дивлячись на дружину
– Я одружився з тобою, а не з твоєю родиною, – твердо сказав чоловік, – і допомагати їм не збираюся! – Насте, тобі реально пощастило! – із захопленням
– Ти тридцять років тягнеш на собі цю валізу без ручки, у вигляді недолугого чоловіка, – бурчала подруга Ірина. – В’ячеслав тільки себе любить та береже, живе на власне задоволення, на відміну від тебе
Олена тягла важкі сумки з продуктами та господарськими речами, забігши у крамницю після роботи. Вона майже щодня тягала тяжкості сама, бо доводилося готувати їжу для сім’ї, та по
– Дімо, ти в мене такий розважливий! Кохаю тебе! Але жити з батьками, хоч моїми, хоч із твоїми – я не хочу!- Або винаймаємо квартиру, або заміж за тебе я не вийду! – Видала наречена перед весіллям
Коли я виходила заміж за свого Діму, то була вже дорослою дівчиною. Мені було двадцять шість, і про стосунки невістки зі свекрухою я чула різне. Моя старша сестра
– Яка ж ти злопам’ятна! – З кривою усмішкою процідив чоловік. – Не чекав від тебе
– Нарешті! Ганно, ну де ти ходиш досі? Це перші слова чоловіка, які я почула, щойно переступивши поріг нашої квартири близько дев’ятої години вечора. – Я голодний, злий,
– Ми порадилися і вирішили, що ти свою машину Уляні маєш віддати! – У якому сенсі? – У прямому! Дівчинка у нас посвідчення водія отримала, їй тепер їздити на метро в університет не комфортно. А тобі твій ще купить! – Приголомшила мати
– Як справи, доню? Усі гроші заробила, чи як? – поцікавилася мати Тетяни, Ніна, неприємно хихикаючи у слухавку. – Усіх грошей не заробиш. Але я працюю не тільки

You cannot copy content of this page