Liudmila
– Марія, я, мушу зізнатися! Мені стало з тобою нудно, та не цікаво! – Олександр підняв очі, та винувато глянув на дружину. – Не хочу тебе дурити. Ти
Увечері в маленькій кухні пахло смаженим м’ясом та цибулею. Наталя стояла біля плити, методично перевертаючи котлети. Золотава скоринка покривала кожну з них, а всередині таївся соковитий, запашний фарш.
– Ганно, у нас за місяць зустріч однокласників. Ти маєш піти зі мною, – сказав Вадик, дивлячись на співмешканку. – Справді? А у ролі кого я піду? У
– Ти серйозно? Ось так просто виганяєш мене надвір? А ти добре подумала, люба? А може, ти в дзеркало давно не дивилася на себе? Чи забула, яка ти?
Нонна здавала квартиру в оренду. Так вийшло. У когось жодної немає квартири, а в неї, на біду, ще до весілля однокімнатна та двокімнатна у власності виявилися. Однокімнатну, батьки
– Знову у своїх баб був? Чому не береш слухавку, коли я дзвоню тобі? – запитувала дружина, зустрічаючи Андрія у передпокої. – Маріє, не починай, – втомлено відповів
– Василю… – голос матері було ледве чутним. – Що, мамо? – Василь нахилився ближче до лікарняного ліжка. – Пробач мені… – Римма Владиславівна насилу перевела подих. –
Коли син із невісткою прийшли до мене на вечерю, і син зняв взуття, я помітила, що у нього обидві шкарпетки були порвані! На обох ногах з дір стирчали
– Мамо, я не хочу ні з ким знайомитись! – Сонечко, для мене це дуже важливо! Прошу, зрозумій. – Добре, але я не обіцяю, що буду приязною. Я
Сніжана з дитинства була шибениця, носилася по двору тільки з ватагою хлопчаків, подружок майже не було. Тільки коли пішла до школи, там і потоваришувала з Ганною, бо сиділи