– Дружина, як старе крісло, – зручно, але хочеться чогось нового, – заявив чоловік на банкеті
– Я йду! – Інна сказала це так впевнено, що Сергій навіть похлинувся. Він подивився на дружину здивованими очима і спитав: – Куди? У магазин? – Ні, я
– У Федька сім’я, її годувати треба! У тебе нікого, – машина для тебе пустощі! Ти повинна віддати її братові
– Сашенька, мила, – мама починала так, коли треба було щось зробити. – Машина у Феді зламалася, він її в ремонт здав. – Сказали за тиждень зроблять. Нас
– Іро, – Олена раптом відчула, як усередині підіймається злість. – Твоя дочка змучилася, втомилася! А ти навіть не хочеш прийти та просто посидіти з онуками годину-другу. Ти кажеш, що заслужила на відпочинок. А вона? Вона не заслужила?
– Тітко Олено, ну хоч ти допоможи! – голос Свєтки тремтів, зривався на хрип, ніби вона тиждень кричала на дітей і тільки зараз видихнулася. – Пусти на тиждень,
– У хлопчика творча криза, начальство його не оцінило! Він здобувач на паузі. Дружина повинна підтримувати чоловіка у скрутну хвилину, а не дорікати шматком хліба.
– У пристойних сім’ях, дитино, з такої старі не п’ють. Зінаїда Петрівна гидливо схопила двома пальцями тонку чашку з блідими трояндочками. Покрутила її перед обличчям, наче роздивляючись зіпсований
– Наймайте майстра! За гроші! – Сказала я свекрусі, й завантажила інструменти чоловіка в багажник
Щоп’ятниці я збирала ту ж сумку: термос, бутерброди, рукавичок дві пари, чисту футболку для Кирила, змінний одяг для себе. Чоловік мій, Кирило, працював кухарем у заводській їдальні п’ять
– Ні! Я, звичайно, не була проти, щоб Андрійко з тобою зустрічався. Поки що. Потрібно ж йому з кимось розважатися, доки він не зустріне гідну партію, щоб одружитися! – Але ж ти однозначно не ця партія! Нам не потрібні селючки, готові на все, заради київської реєстрації
– Ні! Я, звичайно, не була проти, щоб Андрійко з тобою зустрічався. Поки що. Потрібно ж йому з кимось розважатися, доки він не зустріне гідну партію, щоб одружитися!
З лиця воду не пити…
Ольга відчинила двері квартири та увійшла всередину. Олексій незворушно лежав і дивився телевізор. – Оль, ти? Увечері в клуб зганяємо? Тільки дрібну відвези батькам! – крикнув він, не
– Я ці гроші своїм горбом заробила! А твоя сестричка на них коктейлі питиме…
– Ви повинні скинутися Аліні на море, вона ж дівчинка, вона втомилася! – Голос Ніни Павлівни брязкав з динаміка телефону на всю кухню. Даша переклала гарячу лопатку на
– Навіщо діти приходили? – Запитала сусідка. – Запропонували мені накритися білим простирадлом і повзти у бік цвинтаря! А квартиру їм віддати, щоб онука в хоромах ростити
Антоніна Василівна весь ранок не могла додзвонитися до сина. Нарешті, на десятому чи дванадцятому дзвінку, в слухавці пролунало клацання, і вона почула його голос. – Синку, привіт! –
– Ті гроші, які я вам подарував, їх треба повернути. Я не поспішаю, до наступного понеділка це цілком може зачекати, але ви поспішайте, будь ласка, – видав батько
– А це вам від мене, – батько Лєри, якого вона запросила до онучки, хоч і не хотіла цього, простягнув важку листівку. Очевидно, грошей там чимало. Лєра недовірливо

You cannot copy content of this page