Liudmila

Будинок він продав у травні, за два тижні, першому ж покупцю і без торгу. Будинок, в якому з’явився на світ, в якому народ илися його батько і дід,

– Ти сорочку мою бордову відпарила? – Анатолій стояв у дверях спальні, чухаючи живіт. На годиннику була десята ранку. Субота. День його сорокаріччя. – У шафі висить, –

– Сергію, синку, привіт. – Олександра дзвонити не стала, сама прийшла, значить, щось важливе. Ірина вийшла з кухні привітатись. – Ірочко, привіт, чайник вмикай, я пиріг принесла. За

Жовтневий дощ третю добу барабанив по даху старого будинку в селі під Миргородом, перетворюючи город на рідке місиво, а стежки – на слизькі струмки. Пахло мокрим листям, димком

Валіза стояла у передпокої. Не його валіза – Тимко одразу це зрозумів. Свою він знав: стара, з відірваною блискавкою, мати підмотувала скотчем. А ця була чужою, коричневою, із

Замок він купив у господарському за чотириста гривень. Звичайний навісний, латунний. Повісив у суботу вранці, а в суботу вдень до хвіртки під’їхали дві машини – як під’їжджали кожних

– Старша залишається зі мною, а молодшу забирай та з’їжджай. Розлучимося по суду, якщо відмовишся, – Сергій при цій заяві не дивився їй у вічі. Він дивився у

Вероніка Григорівна вийшла з кабінету лікаря засмучена. Ще б пак, її побоювання підтвердилися, вона знову чекає на малюка. Є багато жінок, які тільки й мріють про це. Вони

Зінаїда видавала заміж дочку. Гостей було небагато, людей тридцять п’ять, – майже всі родичі та друзі нареченого. Дочка Лариса була прекрасною, як усі нареченої. Для Зіни її раннє

– Ти куди потяг масляний обігрівач? – Ліза відірвалася від екрану ноутбука. Таблиці з будівельними кошторисами, які вона мала здати замовнику ще в обід, не сходилися. Толя пихкав,