Liudmila

– Арсене, ти не міг би гриміти ящиками трохи тихіше? – Валентина стояла в отворі передпокою, спостерігаючи за чоловіком. – У мене від твого ентузіазму голова вже розколюється,

– Наталко,  ти ж у відпустці, а мамі треба лягати на планове обстеження. – Дивно, але два дні тому, коли твоя сестра поїхала та залишила мамі своїх дітей,

– Які гроші? Немає в мене ніяких грошей! – одразу почала виправдовуватися мати. Олена важко зітхнула і переступила з ноги на ногу. Ця розмова з першої ж секунди

– Та чого ти причепилася до мене? Що в тебе, братів та сестер немає? Я дивилася на свого Матвія, на свого єдиного, улюбленого синочка, і не вірила своїм

Маленька Варя ще з ранку вередувала, а надвечір у неї різко підійнялася температура. Соня вже кілька разів дзвонила до чоловіка, але він був недоступний. Коли градусник показав майже

Алевтина Георгіївна стояла біля вікна кухні, тримаючи телефон плечем, і дивилася, як асфальтом спального району повзе тінь від висотки. Ранок був сірий, липкий, з тих, коли навіть кава

– Ти куди моє добро потягла? – Альбіна стояла на сходовому майданчику, уперши руки в боки. Біля її ніг тулилися два масивні мішки з будівельного супермаркету, з яких

– Ти зобов’язана продати спадщину заради боргів мого молодшого сина, – Леонід Степанович сказав це так упевнено, ніби зачитував наказ на підприємстві. Він сидів на краю дивана, впершись

– Слухай, з чого ти раптом вирішила, що я сплю і бачу, як би поміняти памперс спино гризу, який репетує, як навіжений? – І взагалі, у нас іпотека,

– Тату, тобі вже шістдесят п’ять. Ти не думав про пенсію? – спитав Андрій, коли після вечері знову зайшла розмова про роботу. – А що мені робити на