Liudmila

«Олів’є» на маминих посиденьках завжди виходив якимось прісним, хоча майонезу там було достатньо. Картопля трохи недоварена, горошок жорсткуватий. Але мама та тітка Світлана, яка й готувала салат, вважали,

– Нічого собі! Оце привалило тобі багатства, Катюхо! Як я вдало одружився свого часу. – Чого ти радієш? Ще нічого не оформлено. – Це все попереду, але рахувати

Ліза пам’ятала все, а їй постійно твердили про борг. Борг перед батьками, перед старшим братом, перед сім’єю. Брат Віктор був одружений вже чотири роки. Щоліта він із дружиною

Сім’я зібралася на ювілей Олександра Івановича. Сімдесят років. Ніколи не збиралося так багато людей. Запросили сорок людей, – племінників, двоюрідних братів, сестер. Бенкет влаштували у дворі будинку. Жанна

– Що в мене тут, проїжджий двір, чи що? – буркнув Матвійович і кинув телефон на диван. – Звідки всі ці родичі беруться? Пес на прізвисько Барон, що

…Свою роботу лікар ненавидів. Іноді йому дуже хотілося кинути заяву на стіл і назавжди піти з цього місця. Але він не міг цього зробити. Щовечора хотів –  і

Михайло вклав дітей спати і вирішив трохи подивитись телевізор, перш ніж теж вирушить до сну. Його дружина працювала у швидкій, сьогодні в неї нічна зміна. Він і сам

Кілька років тому свекор одного разу не прокинувся. Тамара Петрівна того ж дня, ще до того, як медичне свідоцтво про його відхід потрапило до реєстру, за старою довіреністю

Єгор натиснув на кнопку дзвінка і почув замість звичного маминого голосу чужий, хрипкий і невдоволений: – Хто там? – Вибачте, – розгубився Єгор. – Я, мабуть, помилився поверхом.

– А все ж таки добре мати дачу, особливо, як у нас. Буквально у межах міста. – Мишко, це не дача, це наша домівка. У межах міста? Ти