– Ну, що Галко, якого чоловіка я тобі підігнав, га? Все гарнішаєш і гарнішаєш. Я поганого не пораджу – слухайся брата! – Гордовито заявляв він
Не пощастило Галині із заміжжям. Просиділа в дівках до тридцяти років, а потім вирішила знайти собі чоловіка. Що Павло одружений, спочатку не знала, але потім хлопець і сам
– Що ж ти робиш… – голос колишньої свекрухи дзвенів від обурення. – Ти взагалі розумієш, що твориш? На вулиці холоднеча! А мій онук одягнений так легко! Він же замерзне! Ти хочеш, щоб хлопчик занедужав?
– Ти неправильно його тримаєш! Крик пролунав несподівано, різко та пронизливо. Але Марина навіть не здригнулася. Останніми місяцями вона звикла чути цей голос. Колишня свекруха. Знову. Завжди в
– Ось від таких, як ти, я сина свого і берегла, – посміхнулася свекруха. – Ти що думаєш, я така ж наївна, як і Льоня? Я тебе, люба, наскрізь бачу!
– Послухай, я не хочу з тобою сваритись, – примружилася свекруха, – ти мене сама змушуєш. Живи спокійно у квартирі, тебе ніхто звідси не жене. – І сина
– Уважно слухай, доню! Не переривай! Скажеш матері, що згоден на розлучення! Речі нехай збирає та переїжджає до тебе. Все! Це моє останнє слово! – І на половину будинку нехай не сподівається, будинок мій батько будував, він же дарчу на мене оформляв, – я господар. От мене не стане, тоді й… А я довго житиму, спеціально намагатимуся не дати вам шансу. Може й одружуся ще
Микита сидів під вікном свого будинку і дивився на дорогу. Біля ніг лежав пес Бандит, дворянської породи. Дружина Микити щойно влаштувала черговий скандал. Було б через що. Жили
– Ось як ти заговорила! – обурилася мати. – А коли до нас прийшли та просили на батька оформити іпотеку, по-іншому розмовляли! По документах квартира наша! – Тож ми з батьком маємо право заселяти туди того, кого хочемо! А ви просто невдячні
– Оль, я сьогодні Микиту зустрів. Вони зі Світланою взяли в іпотеку квартиру у тому будинку, про який ти говорила, – сказав Андрій дружині. – Це той, що
– І не рідна ж вона їм, цим п’ятьом… А хіба скажеш… Ось як в житті буває…
У Єгора Прохорова пішла із життя дружина. Так і не оговталася від появи останнього малюка. Тут би журитись і журитися, та п’ятеро діточок залишилося. Старшому, Миколці, дев’ять. Іллюші
– Господи, Всемилостивий і Милосердний, спаси та збережи батька моїх онуків, чоловіка моєї дочки! Не дай, Господи, втратити йому віру в себе! Допоможи йому, Господи, синочку моєму! Вона шепотіла і хрестилася, а по обличчю котилися сльози. У Кирила в грудях зростала грудка жару. Ніхто ніколи не молився за нього!
Кирило одружився у двадцять чотири роки. Дружині, Тетяні, було двадцять два. Вона була єдиною та пізньою дитиною в сім’ї професора та вчительки. Якось відразу з’явилися хлопчаки погодки, трохи
Марія Іванівна слухала, що казав їй зять, і раділа. Раділа не тому, що потрапить у санаторій. Не тому, що краще почуватиметься і поправить здоров’я. Вона була щаслива від того, що є кому про неї подбати
– Дзвони дітям, другий день із ліжка тебе стягую, а в мене радикуліт, так, Маріє, не піде. – Відлежусь я, Серафимо, і встану, ти потерпи трохи, подай мені
– Твоя мама поводиться, як господиня в нашому будинку, а я почуваюся прислугою! – Олю, не перебільшуй! Вона просто хоче допомогти. – Вона мене вчить, як прасувати твої штани! Як готувати! Як жити! – Мама все життя господарювала. У неї великий досвід. – У мене також є досвід. Двадцять три роки шлюбу, між іншим!
Ольга та Ігор прожили разом двадцять три роки. Їхні діти виросли й вже роз’їхалися з батьківського дому, і подружжя нарешті отримало те, про що мріяли довгі роки. Вони
– Мамо, якщо ти зараз продаси квартиру і вкладеш гроші в житло, оформлене на Олю, ти позбавиш мене законної спадщини! Я також твоя дочка! У мене теж нема своєї квартири. Це несправедливо!
Ніна жила у своїй двокімнатній квартирі разом із молодшою ​​дочкою Ольгою та двома онуками. Жінка займала одну кімнату, а дочка з дітьми тулилася в другій. Місця катастрофічно не

You cannot copy content of this page