Liudmila

Наталка квапливо перевірила баланс на карті й важко зітхнула. До зарплати ще тиждень, а грошей лишилося на три дні. Іпотека, комунальні платежі, харчування – усе це лягало на

Настя з деяким занепокоєнням прислухалася до голосу чоловіка, який розмовляв із сестрою телефоном. Вона знаходилася на кухні й кришила салат, а Генка ходив зі слухавкою по залі. Ох,

– Таня, Танюша, почекай… Я на тебе зранку чекаю. Мені твою адресу в дитячому будинку дали… – Тетяна почула незнайомий чоловічий голос, не встигнувши вийти з під’їзду. –

– Мамо, привіт, – радісно говорила телефоном дочка, – сьогодні ввечері ми з Артемом прийдемо додому на вечерю, хочу тебе та батька познайомити з ним. – Привіт, Яно,

Марія дивилася в аркуш призначень, брала черговий блістер і видавлювала капсули у пластикові стаканчики. Звична повсякденна робота – готувати роздачу ліків пацієнтам. Так все життя пролетить за низкою

Того вечора я ледве доповзла до хати. Слово честі, якби хтось запропонував донести мої сумки до квартири, продала б душу не дивлячись. Ноги гули, у спині стріляло, а

Я встала. Серце калатало так голосно, що я ледве чула брязкіт келихів і гул незграбних розмов. Коліна підгиналися під вагою моменту, але я знала: не можна просто сидіти

Олег із силою зачинив дверцята холодильника, через що пляшки всередині здригнулися, а один із магнітів із глухим стукотом упав на підлогу. Олена стояла навпроти, бліда, з щільно стиснутими

Марина лежала в лікарні й не могла натішитися на малюка, який солодко сопів поруч. Два дні тому на світ з’явився довгоочікуваний син Діма, їхня спільна із чоловіком Сергієм

Валентина прокинулася у свій шістдесят п’ятий День народження та насамперед перевірила телефон. Жодних повідомлень. Ні від сина Андрія, ні від дочки Свєти, ні від онуків. Жінка зітхнула і