Коли був ще хлопчаком років 16, познайомився з майбутньою дружиною. Йшов зі шкільної дискотеки, 11 години вечора. Дорога до будинку у мене забирала хвилин 10 від сили, але вирішив я прогулятися по довгій дорозі – через будівництво.
І ось йду я і чую якийсь крик, несамовитий, який все наростає. Викид адреналіну. Мозок вимикається. Крик все ближче. Побіг на звук: 2 здорових бугая напали на дев’ятикласницю. Одному дав залізякою по голові, він відключився. Другий втік. Уже 15 років разом, а любов не вщухає.
***************************************************************************************************
Був закоханий у дівчину в 10-му класі. Кіно, прогулянки за ручку – все, що між нами було. Короткі підліткові відносини. Після цього шляхи розійшлися. Вступив до вузу в Києві і поїхав. Звичайно, у мене тут було багато відносин, я одружився навіть, але не скажу, що з великої любові. Влаштувався на роботу. Іду якось на обід в кафе і зустрічаю ЇЇ, ту саму дівчину, з якою був у 10-му класі. Вона сиділа за сусіднім столиком. Розговорилися. Я дізнався, що вона, виявляється, теж після школи поїхала вчитися в Київ і залишилася тут. Виявилося, що працює в сусідній будівлі! Ми частенько ходили обідати разом – і в один момент я зрозумів, що у мене до неї знову щось спалахнуло.
Відчував себе погано через те, що в кроці від зради. Припинив спілкування. Але з дружиною стосунки зовсім перестали клеїтися із зрозумілих причин. У підсумку все ж з дружиною розлучився. З того моменту пройшло 5 років. Всього 5 років відносин з моєю шкільною симпатією. І я по-справжньому щасливий! Моя дитяча любов виявилася справжньою, а днями вона відповіла мені «так» на найголовніше питання.
***************************************************************************************************
Почала зустрічатися з хлопцем абсолютно без любові. Просто вже набридло бути однією. Раціонально оцінила його: розумний, порядний, добрий, не гулящий – підійде. Почали зустрічатися. Романтики не було, цукерково-букетного періоду – теж. А потім я якось прокинулася і зрозуміла, що не можу без нього. Минуло 4,5 року. Ми разом, у нас чарівні відносини. Загальні інтереси, розмови годинами, відверті одне перед одним. А все чому? Тому що ми обидва працювали над відносинами. Не вважали, що любов сама зробить їх ідеальними, ні. Відносини – це праця. І любов, як показує досвід, не є для них залізобетонним фундаментом.
