Мати мого чоловіка справжнісінька марнотратка. Скільки я її пам’ятаю, вона завжди так жила, що витрачала грошей набагато більше, ніж отримувала, тому, що у неї пенсія набагато менша.
Якось я вирішила у неї поцікавитись, на що вона витрачає гроші?
– Як на що, на салони краси, на гарний одяг, та на інші жіночі штучки.
Я звичайно розумію, що жінка повинна виглядати завжди красиво, але їй вже 55 років, треба головою думати, та витрачати в міру своїх можливостей. А речі вона завжди купляла тільки дорогі.
Вона завжди говорила, що треба брати якісні речі, а якісні речі коштують добрих грошей. Але я вважаю, раз ти купуєш такі речі, то їх треба носити. А вона одягне пару раз, і висять вони потім у неї в шафі, та припадають пилом.
При тому, що вона витрачала всю свою пенсію, вона ще й примудрилася позичати гроші у своїх подруг, а коли подруги перестали їй давати, вона тоді брала гроші у швидких позиках.
Коли мій чоловік ще жив у неї, то він завжди розраховувався з її боргами. А коли ми познайомилися з Юрою, і почали жити разом, то у мами лафа закінчилася, бо він почав давати їй набагато менше.
Звичайно ж, вона почала звинувачувати мене в тому, що її син перестав допомагати матері, і навіть намагалася нас розлучити. А коли ми зійшлися з Юрою, то вирішили оформити іпотеку, щоб купити своє житло.
Невдовзі нам схвалили іпотеку, і вже за кілька місяців ми в’їжджали до своєї квартири. Правда, тепер Юрі довелося знайти ще одну роботу, щоб швидко розрахуватися з іпотекою.
Незабаром я дізналася, що в положенні. Тоді Юрко сказав, щоб я сиділа вдома, і не надумала виходити на роботу. Тож у нас не було зайвих грошей, але Юра всеодно примудрявся допомагати своїй матері.
Правда, він давав їй не так багато, як вона цього хотіла і, звичайно, свекруха вважала винною в цьому мене. Якось свекруха прийшла до нас у гості, вся аж світиться. Я відразу подумала, що свекруха щось задумала.
А задумала вона зробити ремонт у квартирі нашим коштом! У неї й справді квартира потребувала ремонту.
Я тоді ще подумала, хоч зараз у свекрухи здорова думка прийшла – зробити ремонт, а не лахміття купувати.
Але Юрко їй тоді пояснив, що поки не розплатиться з іпотекою, то не зможе зробити у неї ремонт. Але свекруха навіть чути не хотіла, що їй Юра каже, їй хочеться зробити ремонт, хоч плюнь.
А те, що нам треба платити за іпотеку, це її не хвилювало. Тоді вона попросила Юру, щоб він знайшов людей, які зроблять їй ремонт.
– Мамо, ти розумієш, що люди за дякую не працюватимуть, і що їм треба буде платити за виконану роботу.
– А чого ти так хвилюєшся, гроші в мене є! Я і без тебе зможу розрахуватися з робітниками.
– Я не зрозумів, а звідки в тебе гроші?
– Як звідки, взяла кредит, але платити пройдеться тобі синок! – і простягла йому якісь папірці.
– Ти що, з глузду з’їхала, який кредит? У мене іпотека, та ще й дружина в положенні! Звідки у мене зайві гроші, ще й твій кредит виплачувати?
Я дивлюсь, свекруха заридала і почала голосити:
– Виростила, на свою голову невдячного синочка, а ти навіть допомогти матері не хочеш!
І тут Юра зламався, взяв папери, та погодився сплатити мамин кредит, але з однією умовою, що це востаннє, бо більше він не збирається її борги сплачувати. Дивлюсь свекруха пішла до дверей з єхидною усмішкою на обличчі.
Тепер я свого чоловіка рідко бачу вдома: спати лягаю, він ще на роботі, вранці прокидаюсь, його вже немає.
Отака у мене свекруха, яка все намагається виїхати на чужому горбу. Що з нею робити, навіть не уявляю? Вона, як зіпсована валіза, і нести важко, і викинути шкода!
