Ця історія сталася з моєю подругою Ніною. Ніна складала випускні іспити в школі, і нічого не віщувало біди. Вона вчилася на «відмінно» і переживала за кожен іспит, бо мали відбутися вступні іспити в інститут, і від цих результатів залежало майбутнє. Залишався один день перед іспитом з біології.
У цей день Ніна прокинулася рано, і планувала одразу готуватися, але не змогла відкрити очі, вони були в ячменях. Коли я до неї зайшла, щоб уточнити інформацію по іспиту, то дивитися на неї було страшно, обличчя наче розпливлося й очей не видно, навіть плакати не могла. Щось треба було робити.
В кімнату якраз зайшла її мама, і запропонувала сходити до бабки Параски, яка лікувала багатьох змовами й молитвами. Ми пішли разом. Коли зайшли в будинок до бабки, то вона сказала мені вийти, і чекати Ніну у дворі.
Чекала я понад годину, а коли Ніна вийшла, то я не могла повірити, у Ніни було чисте обличчя і навіть будь-яких слідів не залишилося, які нагадували б про ячмені.
Ніна на себе в дзеркало ще не дивилася, і тому запитала мене: «Що там у мене?». Я була так здивована, що відповіла одним словом: «Чудеса».
До цілительки Парасковії зверталися багато, і всім вона допомагала. Жила бабуся скромно, за свою допомогу грошей ніколи не брала, і завжди її люди згадують добрими словами.
