Мій чоловік домагався мене чотири роки. Ми мешкали в одному дворі, часто гуляли компанією. Відразу я не звертала уваги на Влада, але потім помітила, що він до мене схильний, як до дівчини.
Мені тоді подобався інший хлопець, з яким я зустрічалася. Він мені зраджував, як я дізналася у майбутньому.
Влад дізнався про це, та поговорив з ним по чоловічому. Він заспокоював мене, потім ми почали гуляти разом. Такі наші прогулянки невдовзі переросли в палке кохання.
Батьки наші знайомі не були, бо моя мама та батько працювали за кордоном, та приїжджали рідко. Я вже була дорослою та самостійною дівчиною, але батьки допомагали мені платити за орендовану квартиру.
Свою ми продали, коли батьки поїхали працювати. Влад був добрим хлопцем, чого я раніше не помічала. Коли Влад дізнався, що я мешкаю в однокімнатній квартирі, то вирішив це виправити.
Грошей у мене було мало на проживання, а робота нікчемна. Він поговорив із мамою, пояснив їй ситуацію, і вона погодилася, щоб я жила з ними.
Я була дуже рада, що буду ближче до нього, але тоді навіть не замислювалася, що з нами житиме і його мама.
Мені хотілося вільного життя, хотілося бути разом з коханим, і не думати, що прийде господиня і почне лаятися, що в хаті безлад.
Я працювала прибиральницею у школі, але після знайомства з Владом розрахувалася. Йому не подобався такий вид діяльності.
Він дав мені сайт із косметикою, щоб я її продавала. Відсоток від її вартості йшов мені. Так, як я працювала вдома, то більше часу я залишалася з його мамою.
З перших днів я почала почуватися ніяково, бо вона ходила квартирою, як примара, постійно маячила перед очима. Не давала спокійно посидіти, попрацювати, та й обов’язками мене обклала з усіх боків.
Я вже почала шкодувати, що переїхала жити до нього, але дізналася, що батько його живе на дачі. Просто мама посварилася з ним і мешкає окремо.
Я вирішила поговорити з його мамою, дізнатися про причину сварки й відправити її жити до нього, але вона категорично була проти.
Через місяць умовлянь у мене вже не було сил терпіти її. Я не могла перебувати з нею наодинці. Ми вже мало не посилали одна одну.
Владу я нічого не говорили, але, коли він був відсутній, ми були готові розірвати одна одну. Ні, щоб з’їхати жити до свого чоловіка, вона не давала мені життя, а Влад не міг бути розкутим, коли всюди була його мама.
Навіть зайнятися коханням неможливо було, бо кімнати були через стіну. Я рішуче була налаштована, щоб вигнати її із квартири.
Спочатку казала, що їй треба переїхати на дачу, щоб ми не сварилися і не псували нерви. Намагалася показати, що це найкращий варіант, але все без пуття.
Потім я пішла на шантаж. Сказала, якщо вона не з’їде, то я вдарюсь об щось, а коли Влад повернеться, скажу, що це вона мене вдарила.
Вона мені не повірила, але я була вже на межі, тому була готова на все, щоб не терпіти ці приниження та скандали.
Наступного дня я вдарила сама себе по обличчю, а за годину мав прийти Влад. У мене з’явився синець під оком.
Я розіграла сцену, що його мама розпускала руки. Коли він спитав, через що, то я розповіла, що я не захотіла їй допомагати, от і все. Відмазки матері він не слухав.
Владу я сказала, що весь день мені було зле, а його мати нічого не хотіла слухати, й ляпнула мене по обличчю. Загалом, Влад мені повірив і сказав, що так не може далі продовжуватися.
Він зібрав мамині речі, та відвіз її на дачу. Я розуміла, що таким брудним способом, я вигнала її з власного дому.
Мені соромно за мій вчинок, але інших варіантів, на той час, у голові не було. Може, я й не хотіла, щоб все так вийшло!
Але зараз у нас все чудово, та й батьки помирилися. Тому, я вважаю, що мій шантаж мав позитивний кінець! А ви як оціните мій вчинок?
