Маю дуже цікавих родичів. Все почалося з того, що ми заснували свій невеличкий бізнес і займаємося виготовленням матеріалів для будівництва під ключ.
Одним словом, ми можемо облаштувати пустий будинок або тільки коробку за максимально зжаті терміни, при цьому досить бюджетно.
Як тільки наші родичі про це дізналися, до нас відразу посипалися пропозиції з приводу того, щоб допомогти їм в будівництві. Сама то я не проти, але допомога, в моєму розумінні у всякому випадку, заключається в тому, щоб десь знижку зробити, десь на поступки піти, якусь акцію організувати.
А родичі знахабніли вкрай. Першими були мої сестри, не рідні доречі, а через якесь коліно. Ну і з урахуванням того, що треба звісно ж зробити все в кращому вигляді я зробила дуже гарну знижку, простіше сказати дала ціну закупки матеріалів.
Що на мене тоді посипалося. Вони вирішили що я хочу на них заробити, що я безсоромна останнє у свої типу племінників забираю. Я просто сказала що від мене ціна не залежить, тому хай краще шукають де дешевше.
За ними слідом свекруха своїй подрузі замовляла метал для дачі, притягнула її до нас на склад, ходила як господарка там, хоча і сама там вперше була. Щось розказувала і показува.
А потім до них підійшов мій комірник і запитав хто вона така власне кажучи, я сміялася так, що аж живіт болів, адже свекруха себе уявила господаркою всього світу. Потім я звісно допомогла вибрати все що треба, але зв’язок зі мною тримали вже особисто.
А тепер я погана, бо відмовила робити родичам моєї мами в кредит. Ну немає в мне кредиту, я не практикую таке, з банками не працюю, як я можу дати щось в кредит.
А людину розуміють, в кращому випадку ображаються, в гіршому антирекламу роблять.
Як пояснити що виробництво це теж затрати, і мені все з неба не падає? Всі думають що ми заробляємо мільйони, а тут на них вирішили нажитися? Хіба люди не розуміють, бо це ж свої, та з чужими приємніше справу мати.
