Привезли до мене онука з ночівлею. Поки його роздягала, син інструктував за вмістом пакетів:
– Тут домашній одяг, тут змінна білизна, тут клейонка та пелюшки, раптом «плине» вночі.
Блін, горщик у багажнику залишив, зараз принесу. Сергійко поки що не хоче з унітазом дружити, ще йому горщик подавай.
Горщик, то й горщик, я сперечатися не буду. До садка онукові за два тижні йти, там швидко його навчать, як сказав син, з унітазом дружити. Речі в кімнату забрала, чайник поставила, щоб почаювати.
Син заніс пакет із горщиком і одразу поїхав, ми з Сергієм вирішили пообідати. Сидимо на кухні за столом, відчуваю – пахне чимось неприємним. Внука залишила суп доїдати, сама пішла принюхуватись.
Ніс привів мене до пакета з горщиком. Я дістала й обімліла: брудний, смердючий, весь у брудному нальоті та засохлих слідах. Горщик назад у пакет прибрала, щільно зав’язала, принесла ще один пакет, щоб напевно.
Здивувалася: як їм удома не пахне? Син же його в машині віз, невже теж запах не відчував? Чи звикли вже? Судячи зі стану горщика, його не мили жодного разу з моменту придбання.
Онук поїв, ми одяглися, вирушили до магазину. Дорогою до магазину, старий горщик я викинула. У магазині купила новий, такий самий за моделлю та кольором. Крім горщика, купила Сергійкові вибрану ним машинку.
Спав онук добре, не «плинув» уночі. Коли на сина чекала, все акуратно поскладала, новий горщик помила, в пакет поклала.
Онука забрали чистого, та щасливого. Але невдовзі таке почалося, що й на голову не натягнеш! Невістка зателефонувала:
– Ви що, не бачили, що іграшка не за віком? Сергій ще маленький для машинок на пульті керування! І хто вас просив горщик купувати?
– Ніхто! – це я так їй потай в обличчя плюнула, яка вона свиня, що горщик не може помити.
– Сергій відмовляється вечеряти – чим ви його годували? Мабуть, солодощами, якщо він нормальну їжу не їсть?
Виправдовуватись я не стала, не відчуваю за собою провини. Син, коли онука забирав, дякую сказав. А від невістки я нічого іншого й не чекала: яка трагедія — дитині новий горщик купили, а смердючий, та брудний викинули!
Помила б! І відправила б Сергія до мене з чистим горщиком. Ні, так зробити не доля, проте потім дзвонити й претензії пред’являти — це вона вміє! А як би ви вчинили в такій ситуації?
