Вийшла заміж і закінчився весь “шоколад”. Замотали її в паранджу, і прав у Наталі стало менше, ніж у собаки. За найменшу провину чоловік поводився, як хотів

Багато прочитала я тут історій про любов з чоловіками західної культури й іншого віросповідання. Тихо дивуюся від наївних дівчат.
Дратуюся, злюся.

Останньою краплею до написання цієї історії стала моя подруга, яка хотіла вийти заміж за сирійця.

Я живу в Німеччині, тут у нас, що тільки не відбувається, і мусульман скоро стане більше, ніж німців.

Це я до того, що спілкувалася з ними і добрих почуттів ніяких немає, а ось неприязнь в надлишку.

Але історія не про це.
Це – попередження для всіх дівчат, які хочуть вийти заміж за цих чоловіків.

Я не буду розписувати по пунктах, чому не треба виходити за них заміж – я просто наведу реальний приклад того, у що можна “влипнути”, зв’язавшись з ними.

Ця історія реальна, розказана однієї подругою моєї мами, яка під час відпустки познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком.

Весь такий мачо, він (природно, іншого віросповідання) так красиво за нею доглядав, такі подарунки дарував, слова які говорив.

Загалом, стала через кілька тижнів наша героїня (назвемо її Наталя) нареченою красеня-мусульманина.

Вийшла заміж і закінчився весь “шоколад”. Замотали її в паранджу, і прав у Наталі стало менше, ніж у собаки. За найменшу провину чоловік поводився, як хотів.

Загалом, зрозуміла вона, що влипла. А нікуди звідти вже не дінешся – після переїзду на батьківщину чоловіка документи у дружини відібрали і сховали.

З будинку однією не вийти, весь час всякі родички численні за нею волочаться. Та ще й дитину народила – тепер вже точно, нікуди від чоловіка не дінешся.

Але в якийсь момент Наталя більше не могла виносити таке життя. Вона, на свій страх і ризик, втекла з дому (як-залишилося для мене і мами загадкою), і разом з дитиною побігла до найближчого аеропорту.

Там вона впросила стюардесу посадити їх в літак.
Звичайно, документи вона викрасти не встигла, і тому долетіла спочатку до міста з українським консулатом.

Там вона буквально звалилася на коліна і почала благати відправити її в Україну.

Їй видали якийсь документ, що дозволяє проїхати через кордон, і ось Наталя опинилася нарешті вдома. У сенсі, в Україні.

Подзвонила батькам, ті її забрали і перший час тримали у себе.

А розгніваний чоловік в цей час зметикував, куди могла виїхати дружина і став дзвонити її батькам.

Ті говорили, що нічого не знають.
Чоловік добрався і до консулату, але там його послали.

А вона з дитиною живе в Україні, і не прагне більше заводити відносин з чоловіками західної культури.

Звичайно, простіше відмахнутися, мовляв, казки все це, “мій точно не такий”. Поки Ви з ним просто зустрічаєтеся – не такий, а коли дружиною станете – хто знає!

You cannot copy content of this page