Викликав мене шеф і запитав: «А ти знаешь чому журавлі білі?», я відповів і за це він мене підвищив та додав зарплатні

“А ти знаєш, чому журавлі білі?”

Є у нас на роботі один співробітник, який вже всіх дістав. От не просто дістав, а грунтовно заколивав!

Коли видається вільна хвилинка, то він постійно дошкуляє якою-небудь нібито цікавою, але по факту не дуже інформацією.

Місяць тому:

Обід. Їмо в їдальні. До мене підсідає Олег Володимирович. Дивиться в мою тарілку і видає:

– А ти знаєш, чому огірок так називається?

– Як так”?

– Ну огірком?

– Чому огірок – це огірок? (Спеціально починаю тупити)

– Ні! Чому він так називається?

– Звичайно: з древнеарамейского корінь “ОГІ” позначає зелений колір, а закінчення “ц” додавали до тих продуктів, які можна їсти в сирому вигляді.

У українську мову слово потрапило завдяки перським купцям. На фарсі часто до слів додається скорочена буква, тому перед закінченням утворилася сполучна “ро”. У нашій мові слово огірок є де-факто складовим словом і одночасно запозиченим з арамейської і фарсі: “ОГІ-ро-к!”

– Офігєть
Далі їли мовчки. Олег Володимирович йде, а мій колега видає:

– Звідки ти це знав?

– Та не знав я нічого. На ходу брехати довелося.

Товариш посміявся, а цю історію переказав усім на роботі.
І тепер щоразу, коли він кому-небудь дошкуляв тупими питаннями, то вони відсилали за відповіддю до мене.

Ну, а я на ходу складав чергову брехню, яку важко перевірити миттєво.

Якимось чином ця байка про мою “геніальність” дійшла до шефа. Він викликав мене. Вирішив перевірити. Теж запитав із серії: “а ти знаєш, чому журавлі білі?”. Ну я став брехати на ходу.

Так мене перевели з відділу логістики в відділ продажів. Зробили прибавку до зарплати. Тепер вішаю локшину на вуха клієнтам.