Ми з чоловіком винаймали житло. Від знайомої нам перепав величезний будинок на 3 кімнати, з великою ванною, кухнею і ще багатьма умовами. Нам на 3 цього було багато, бо дитина була ще маленька, але господарі брали за неї дуже мало, тому ми вирішили там і жити.
Першою до нас підселилася жити Ольга, донька чоловіка від першого шлюбу. В неї почалися якісь проблеми з орендованим житлом тому я згодилася впустити її. Далі був мій дядько Олег, який приїхав погостювати 3-4 тижні.
Варто сказати, що вони всі так укорінилися в будинку, що я з дитиною просто перестала відчувати себе господаркою.
Я не могла спокійно сходити в душ, не могла вдягати красиву піжаму і пройтися в ній по будинку, не могла багато чого ще з того, що я люблю.
Моє терпіння луснуло тоді, коли всі прийшли з роботи дуже голодними, але мій малюк хворобливо переносив перші зубки, тому ні про яке готування і мови не було, я сама за день води не пила, не присіла. Оля демонстративно пішла дивитися серіал, Олег став смажити яйця, ми ж чоловіком займатися дитиною.
Всі розбрелися по будинку, ображені на мене. Але хіба я кому що винна? Ми взяли в візок малого і пішли разом з чоловіком їсти піцу, адже маємо ми право на себе час витратити. Що я почула в свій бік, не передати.
Коли ми виходили з дому, я сказала, щоб я не бачила ні родичів, ні їх речей більше. Але вони наче не почули. Тоді вирішила діяти. Подзвонила власниці, пояснила все як є, вона дуже хороша жінка, зрозуміла мене. Ми ж домовилися що будемо жити в трьох, тому проживання 5 людей могла бути підставою свою виставити нас на вулицю.
От ми з Оленою і домовилися, вона по йшла в зазначений час і застала вдома те що застала. Сказала що або ми вимітаємося всі, або доплачуємо, або ж наші квартиранти переїздять. Питання вирішилося миттєво. Чоловік спровадив дорослу ліниву доньку, а я відправила дядька назад в село, нема чого за мій рахунок жити. Тепер всі вважають мене безсоромною, а я рада, що можу піти в туалет тоді коли хочу, а не коли не зайнято.
