Я, “кашу з сокири” варити не вмію

-Тобі навіщо стільки макарон? – спитала подруга, – консервувати їх будеш? – Та ні, чоловік сказав, що місяць можна і на вермішель посидіти, от я йому і влаштую “мучне життя”, точні ще макаронне.

Подруга ще якийсь час розпитувала в мене що сталося, але говорити про це не було найменшого бажання. Я взяла свою її пакети пішла додому.

Цього разу на продукти мені виділили вже раптом 1000 гривень і це на місяць. Ні, звісно, молоко, хліб та свіже печиво я б докуповувала, але по розрахункам чоловіка цього мало б вистачити.

Ми живемо не бідно, і перший час звісно я використовувала старі запаси, які вже були в нас. А тепер от, хоче щоб ми прожила на 1000, добре, буде йому на тисячу.

Перших кілька днів я дійсно старалася економити, курку розібрала аж на 4 страви. Приготувала з неї суп, відбивні, підливу, посмажила гомілки. З палиці ковбаси теж аж цілих 5 днів харчувалися, то бутерброди, то омлет, то піцца яка не яка.

Яйця стали нашою коронною стравою. Ну і в результаті місяць я таки витягнула. Запаси всі скінчилися. І цього разу я виставила умови. Тепер чоловік готує їжу на тих 1000 гривень на місяць, сам, без моїх підказок і допомоги, а ні, так я піду від нього.

Вистачило його на 2 дні, і то багато. Хто ж в місті, без свого господарства так проживе, без найменших запасів?

В перший день ми їли дуже смачний борщ, наваристий, з сметаною і квасолею, з м’ясом, пампушками, на інший день їли картопляне пюре з маслом, салатом і котлетами.

І все, баста, в холодильнику лишилося кілька морквину, цибулин і ложка квасолі. Залишки фаршу, з якого я ще з горем навпіл суп зварила.

Чоловік, дякувати Богу, все зрозумів. А я тоді сказала. Я, “кашу з сокири” варити не вмію, ми працюємо, заробляємо, тому повинні їсти як люди, а не економити, потім доведеться все це на ліки витратити.

Все, крапка. А ви згодні, чи ні, як ви виживаєте на такі гроші і чи можливо це взагалі?

Related Post

Я дістала телефон і показала їм відео. Відпустили всіх, синець сходив ще дуже довгоЯ дістала телефон і показала їм відео. Відпустили всіх, синець сходив ще дуже довго

Йдемо ми по вулиці з моїм хлопцем після кіно, гарний вечір, тепло, пізня година, вже за північ. Шлях від кінотеатру до дому пролягає через невеликий скверик, людей мало. Аж тут

Рідко коли жінка може так гарно ставитися до чужих дітей, вона не вважала це своїм обов’язкомРідко коли жінка може так гарно ставитися до чужих дітей, вона не вважала це своїм обов’язком

Вітя спішив додому, у них з жінкою був наче 2 медовий місяць. Після деяких труднощів і 10 років шлюбу Вітя зрозумів, що любить все ж свою Карину, з усіма її

Батьки розлучилися коли мені було 16, точніше тато пішов до іншої, інша була молодша за нього на 16 років, він сказав що не може без неї, що закохався. Мама просила повернутися, в момент сильного розпачу навіть брехала що мені погано, а коли батько прийшов додому закрила двері на ключ, а ключ сховала, їй здавалося, що якщо він залишиться на ніч, то вона зможе утримати його до кінця життяБатьки розлучилися коли мені було 16, точніше тато пішов до іншої, інша була молодша за нього на 16 років, він сказав що не може без неї, що закохався. Мама просила повернутися, в момент сильного розпачу навіть брехала що мені погано, а коли батько прийшов додому закрила двері на ключ, а ключ сховала, їй здавалося, що якщо він залишиться на ніч, то вона зможе утримати його до кінця життя

Мої батьки вчилися в одному класі, мій тато був першою маминої любов’ю, першим чоловіком. Батьки розлучилися коли мені було 16, точніше тато пішов до іншої, інша була молодша за нього