Я навіть не думала, що настане час, і я соромитимусь свого тіла

Раніше, ще до того як вийшла заміж, я була стрункою, сміливо носила мініспідниці та відкритий одяг. Я навіть не думала, що настане час, і я соромитимусь свого тіла. Ні, я не стара, мені всього тридцять два роки, але моя вага перетнула відмітку вісімдесят кілограмів.

Сталося все це якось непомітно для мене. Спочатку одяг став замалий. Я себе заспокоювала, що перед зимою організм запасається зайвими калоріями і до весни я знову стану такою, як раніше.

Але мої надії не виправдалися, а ситуація лише погіршилася. Всі речі на мене малі, а коли я почала купувати нові, то зрозуміла, що ходити можу лише у великих футболках та спортивних штанах. Коли зустрічаюся з подругами, які не мають таких проблем, я відчуваю, що в мене з’являються комплекси. Намагалася сидіти на дієтах, але довго не витримувала, робила зарядку, але скинула лише кілька кілограмів, і до колишньої ваги мені все ще дуже далеко. Особисте життя від цього теж змінилося, чоловік став менше приділяти мені уваги.

Нещодавно він зробив мені зауваження ввечері у спальні, і я тепер не можу навіть роздягнутися при ньому, тільки у темряві. Роздяглася перед дзеркалом вдень, коли дитина спала, а чоловік був на роботі, та побачила свій живіт і розтяжки. Зрозуміла – що чоловік має рацію. Після цього з’явилася навіть ненависть до себе самої за лінощі, за апетит, який не можу стримати.

Коли запитала сусідку, як їй вдається всього цього уникнути, вона сказала, що розтяжки можна прибрати лазером. Але де ж взяти на це гроші? Тоді вона сказала, що я маю лише один вихід: сходити до лікаря, перевірити здоров’я та записатися в тренажерний зал, який коштує дешевше. Вона ще сказала, що навіть може посидіти з дитиною, поки я буду на тренуваннях. Я погодилася, бо вже не бачу іншого виходу із цієї ситуації.

Як думаєте, чи зверне чоловік на мене увагу чи вже нічого не повернути? Я дуже кохаю його і боюся втратити.

You cannot copy content of this page