Я ніколи не прагнула вийти заміж. Мама говорила, що я боюся відповідальності, а бабуся, що просто ще не зустріла того самого.
Можливо, обидві вони в чомусь мали рацію, але зараз у мене є хлопець, я вагітна – і до сих пір не прагну ставити штамп у паспорті.
Хіба він дає якісь гарантії? Навіщо потрібен папірець з ЗАГСі? Хтось каже, що так простіше, одне прізвище, загальний рахунок та інше (я прізвище взагалі міняти не збираюся, ще тяганини з папірцями не вистачало).
У нас буде дитина, ми любимо одне одного, навіщо йти в ЗАГС? Щоб діти народилися в шлюбі? Так краще народитися і жити в люблячій сім’ї, а офіційна вона чи ні – це вже третє питання.
Мої родичі крутять біля скроні. Мовляв, треба розписатися, у вас же дитина на підході, сором!
Не думала, що в сучасному світі комусь взагалі є справа до подібних формальностей. А думати заздалегідь про те, що куплене в шлюбі підлягає розподілу при розлученні – це взагалі маразм. Перед весіллям думати про те, як би вдаліше розлучитися чи що?
Знаменитості з Голлівуду взагалі роками живуть в цивільному шлюбі, народжуючи дітей. А пропозиція і весілля – це просто бажання, яке у нас з хлопцем поки не виникло, може, після того, як народимо ще одну дитину, тоді й розпишемось!
А ви б пішли в ЗАГС, якби завагітніли?
