Я зовсім не вмію розпоряджатися грошима

У мене хороша зарплата, але гроші йдуть наче пісок крізь пальці. Поки мої колеги вирушають у подорожі та на відпочинок, роблять ремонт, купують квартири та машини, у мене ледве вистачає грошей до наступної зарплати.

Я зрозуміла, що далі так продовжуватися не може і вирішила записувати всі витрати у зошит, а наприкінці місяця подивитися, куди пішли гроші. Виявилося, що третина наших із чоловіком зарплат витрачена, якщо можна так висловитися, марно. Вирішила зібрати сімейну нараду та поговорити з усіма про економію.

Коли я показала їм наші витрати за місяць, кожен намагався одразу вказати іншим, без чого можна обійтися. Син обурювався, що доньці на колготки йде багато грошей і потрібно або купувати дешеві, або купити їй джинси, що, за його словами, коштуватиме дешевше.

Донька одразу ж відреагувала найбурхливішим чином і сказала, що коли йому купували велосипед, то він чомусь тоді не казав, що до нього потрібно ще масу дорогих речей: від форми і шолома, до таких дрібниць, як ліхтарик і спідометр. Чоловік припинив суперечку і сказав, що дітям потрібно урізати кишенькові витрати та краще відкладати гроші їм на навчання. Тепер вони обурилися вже разом.

Дискусія плавно перейшла на чоловіка, що йому одразу не сподобалося. Він сказав, що на нього йде найменше грошей: «я не маю поганих звичок, рідко їжджу на рибалку, іноді купую щось смачне, але ж ви теж купуєте солодощі та різні газовані напої».

Коли я сказала, що до роботи йому всього дві зупинки автобусом і порахувала, скільки він витрачає на проїзд грошей, які можна було б і заощадити. Також це корисно для здоров’я, і  йому це допоможе скинути зайву вагу. А він образився і пішов у свою кімнату.

Діти теж сиділи незадоволені, і я зрозуміла, що ніхто не хоче утискати себе, але я все ж таки попередила їх, що доведеться переглянути свої витрати кожному з нас.

До мене черга не дійшла, але залишившись у кімнаті одна, я згадала і розпродажі, і рекламні акції, де я незаплановано купувала одяг, який тепер тільки місце у шафі займає, і вирішила позбутися від таких імпульсивних покупок.

Часто не встигаючи після роботи приготувати вечерю, я купувала готові заморожені продукти, які, і за ціною, і за якістю, поступаються приготованій вдома їжі.

Виходить, що це я сама не можу правильно розподілити гроші, але говорити про це з дітьми та чоловіком я, звичайно ж, не буду, просто вирішила для себе, що заздалегідь складатиму список необхідних покупок, і на вихідних, залучаючи доньку, буду готувати сама те, що купую спонтанно у супермаркеті. Думаю, вийде в нас таки жити економніше.

You cannot copy content of this page