Я зрозуміла, що люблю чоловіка. Але якщо я прийму його, мені доведеться з думкою про його зраду жити все життя

Втомилася думати сама, і моя думка про все тільки з одного боку хочу почути думку інших. Розповім свою життєву історію з самого початку.

Ми з чоловіком у шлюбі 5 років. Є двоє маленьких дітей. Чоловік раз на кілька місяців міг піти у загул. Точніше, піти з друзями та повернутися під ранок.

Я була категорично проти, і востаннє сказала, що якщо таке повториться — зберу його речі і виставлю геть. І такий раз повторився.

Ми почали лаятись, але чоловік продовжував гуляти ще кілька днів. Я його вигнала.

Місяць-два він приходив, хотів повернутись. Але в мене додатково до цього накопичилося стільки образи, що я відмовилася. Ми трохи спілкувалися, він приходив до дітей. Дуже багато сварилися.

Місяць тому я пішла на зближення, але тоді він уже відмовлявся. У підсумку тиждень тому вирішили все почати з нуля.

Він весь цей час жив на орендованій квартирі. Нещодавно я побачила його листування з дівчиною. Там був явний флірт. Чоловік казав, що це все по роботі, щоб її фірма обрала його як виконавця. Вчора він видалив усі номери, заблокував контакти, щоб я була спокійна.

А сьогодні ця дівчина написала мені. Виявилося, що два місяці, з середини літа, вони зустрічалися і спали. Вона мені надіслала фото їхнього любовного листування.

Я здогадуюсь, що він з нею розлучився тиждень тому, тому що й побачила повідомлення від неї тоді, мовляв, давай залишимося друзями.

Я облазила його телефон, але нічого важливого там не знайшла: листування він видалив, але виклики залишилися. Від цієї його дівчини було кілька вночі.

Чоловік поки що доживає в орендованій квартирі останні дні, бо звідти до роботи пішки дійти можна, а машину ми зараз продали.

Він приїхав сьогодні, говорив, що через те, що я його вигнала, як цуценя, з однією маленькою сумочкою, він мене зненавидів. Що я його принижувала і ображала, але він все одно вирішив повернутися до мене. І порвав зі своєю коханкою усі стосунки. Сказав, що я для нього важливіша.

Не знаю, як в це вірити. І що мені зараз робити? Я в декреті, на роботу вийду лише за пів року. Дитячого муніципального саду немає ще навіть у старшого, а двох у приватний садок я не зможу віддати.

Ще три години тому я з ним створювала плани на майбутнє, ми обирали поїздку на море. А тут вже я отримую від неї скріншоти любовних повідомлень і мій світ руйнується.

Я зрозуміла, що люблю чоловіка. Але якщо я прийму його, мені доведеться з думкою про його зраду жити все життя. А чи забуду я це? Для мене завжди зрада духовна була сильніша за зраду фізичну. І ті фото мене поранили набагато більше, ніж новина про близькість.

Підкажіть, як ви це бачите

You cannot copy content of this page