Як навчитися просити про допомогу невістку, щоб вона не відмовила

Я завжди вважала, що історії про свекруху та невістку перебільшують. Завжди можна порозумітися. Мені 55 років, і все своє життя я вважала, що дві жінки, які люблять одну людину, можуть вирішити будь-які розбіжності. Я так вважала до минулих вихідних. Ці вихідні на дачі я запам’ятаю надовго.

Мій син скоро одружується, наречену я бачила кілька разів, але до ладу не спілкувалися. Минулими вихідними ми вирішили провести вихідні на дачі та познайомитися з нареченою сина ближче. Та й син із невісткою були раді змінити метушливу міську обстановку на сільський затишок на кілька днів.

У суботу на обід діти приїхали на дачу. Я приготувала багато різних страв, загалом готувалася до приїзду гостей. Коли син із невісткою приїхали, я почала накривати на стіл.

Попросила гостю допомогти мені на кухні. Зрозуміло, я не попросила б її чистити картоплю, все було готове. Хіба що нарізати хліб, прилади розкласти на столі.

Дивлюся, що дівчина і виду не подала, що почула мене, лишилась із сином за столом. Гаразд, гадаю, може вона не розчула. Я все принесла з кухні сама. Після обіду невістка із сином пішли до хати відпочивати з дороги. А ми з чоловіком вирушили на кухню тарілки мити.

Кімнату для гостей я підготувала, звичайно ж, як годиться. А після відпочинку молодь вирішила прогулятися біля річки, а потім знову повернулися до накритого столу на вечерю.

Я говорю, мовляв, давайте зараз чаю поп’ємо і будемо шашлики смажити. Машо, поріж, будь ласка, сир. А вона мені відповідає:

“У мене, Людмило Петрівно, правило є. У гостях краще нічого не робити. Господиня краще знає, як правильно нарізати сир та накривати на стіл”.

Я, чесно кажучи, здивувалася. Чи можна нарізати сир для бутерброду неправильно? Майбутня невістка всі вихідні дотримувалася свого правила. По господарству не допомагала, готувати нічого не збиралася.

Увечері, коли чоловік із сином почали смажити шашлики, Марія стояла поряд і мило розмовляла. Тим часом я знову накривала стіл. Син побачив, що я, м’яко кажучи, схвильована станом речей, сам зголосився ввечері мити посуд. Маша на це навіть уваги не звернула і не зголосилася йому допомогти.

Можна було б хоч тарілки зі столу прибрати. На дачі у мене все чисто і прибрано, гаряча вода є, тож посуд можна було помити. Не чоловіча це справа. Наступного дня молодята спали до полудня. Потім почали потихеньку збиратися до від’їзду, бо завтра працювати виходити. Навіть ліжко за собою не прибрали… Напевно, теж не хотіли неправильно заправити ліжко.

Я люблю гостей, до мене часто приїжджає сестра із племінниками, подруги, колеги чоловіка. І щоразу хтось намагається допомогти. Сестра завжди миє посуд, каже, що коли я наготувала, вона все прибере. Подруги приїжджають із якоюсь стравою з дому, щоб я багато не готувала. Щоразу, навіть ті, хто приїжджає вперше, якось намагаються допомогти. Звісно, ​​я відмовляюся, не прийнято гостей змушувати щось робити, проте.

Така поведінка для мене дивна. Я не знаю, як далі налагодити стосунки з невісткою, адже вони з сином одружаться цієї осені. Відпадає будь-яке бажання допомагати дітям, якщо вони не хочуть допомагати своїм батькам у дрібницях.

Related Post

“Швидше! Тут якомусь діду погано!”, – Я просто підбігла і дістала шприц з інсуліном, а історія закічилася весіллям!“Швидше! Тут якомусь діду погано!”, – Я просто підбігла і дістала шприц з інсуліном, а історія закічилася весіллям!

Іду недавно з магазину, дивлюся, на зупинці дідусь лежить, а навколо нього люди стовпилися. “Що трапилося?” – питаю. Один чоловік повертається до мене, відповідає за всіх: «Так, дідусеві тут погано