З усього негативу, що людина може носити в собі, образи на батьків є найбільш токсичними та руйнівними. Що б там не сталося, продовжувати носити це в собі та дозволяти образам минулого отруювати Ваше життя ще й зараз не можна. Позбавтеся цих тягарів, залиште їх у минулому і рушайте далі вже вільною людиною із чистим серцем.
1. Зрозуміти і пробачити.
У батьків не було можливостей, ресурсів, було важке життя. Що означає важке життя? Це складна робота, грошові труднощі, важкі побутові умови, складна соціальна обстановка. Виснажені усіма цими обставинами батьки не мали належної емпатії до своїх дітей, були психологічно бездушні. Батьківські ресурси виснажилися і дітям давався залишок можливостей.
2. Молодість і недосвідченість.
Слід пам’ятати і знати в якому віці батьки народили Вас. Можливо мати, або батько були занадто молоді, недосвідчені, незрілі? Буває так, що народження дітей відбувається в зовсім непідготовлених для цього сім’ях.
3. Не мовчіть.
Проговорюйте свої образи. Тут мається на увазі діалог з батьками, матір’ю, або батьком, можливо з обома. Якщо в душі є непрощені образи на них, скажіть їм про це. Розкажіть, що Ви відчули тоді, як почуваєтеся зараз, зберігаючи образу в собі. Раніше вважалося що батьки – це святе, вони дали Вам життя, виховали і виростили, тому вони завжди праві, що б не трапилося. Їх необхідно любити і поважати, не скаржитися і не звинувачувати, не дивлячись ні на що. Це не вірне розуміння! Батьки теж люди, деякі бувають надмірно різкі, злі і навіть жорстокі. Відверто і спокійно обговоріть з ними про свої образи, не тримайте їх у собі. Майте сміливість хоча б зараз сказати все те, що тримаєте в собі з дитинства. Поговоріть як дві дорослі людини, знайдіть компроміс і прощення.
4. Відпустіть травми дитинства.
Дуже важливо не ставити батькам в провину дитячі образи при кожній подальшій сварці. Адже якщо все життя засуджувати батьків за дитячі образи, мир в душі сам собою не настане. Головне не нав’язати собі негативну думку про тих, хто подарував Вам життя, не замкнутися в клітці вигаданих стереотипів і ярликів, довівши самому собі, що Ви поганий. Наприклад: «Дитина алкоголіка», «Ізгой в сім’ї», «Не улюблена дитина» і т.д. У дитинстві ми не мали вибору і були поставлені в ті умови, в яких формувалися як особистість. Нас кривдили, били, але тепер, у дорослому стані, залишивши досвід минулого, можна перетворити негативне в позитивне. Дозволивши травмам дитинства загартовувати в нас силу духу, волю, твердий характер, можна обернути минуле на користь для себе і оточуючих. Дуже важливо минуле залишити в минулому.
5. Допомога професіоналів.
Буває так, що самостійно неможливо позбутися того болю, яку заподіяли батьки в дитинстві. Якщо присутня сильна зміна особистості, психосоматичні прояви не дають спокою, спогади і страхи накладають відбиток на повсякденне життя, заважаючи в усьому, тоді слід звернутися до професійного психотерапевта. Він допоможе вибратися з тенет дитячих травм і образ.
6. Складно, але необхідно.
Необхідно порозумітися з батьками. Постаратися донести до них те, що ними було зроблено неправильно і як це вплинуло на Вас. У похилому віці люди більш схильні до таких одкровень. Не варто боятися лайки і нерозуміння. Дорослі діти часом вже більш досвідчені, ніж були батьки, коли виховували Вас і вже самі можуть багато чого пояснити батькам.
Іноді є важливим сам факт, який батькам стане відомий. Це допоможе їм прийняти і зрозуміти їх помилки, а Вам пробачити їх.
7. Будьте готові до всього.
У відвертій розмові, з боку батьків може послідувати реакція заперечення, неприйняття дійсності – це їх право! В такому випадку Вам необхідно зрозуміти, що їхні колишні методи виховання – це їх дійсність, їх методика, яку вони вважали вірною і правильною. Цілком можливо, що їх самих так виховували і вони просто перейняли модель поведінки своїх батьків і спроектували її на Вас. Нічого не залишається, як зрозуміти і пробачити.
8. Уявіть себе маленьким.
Варто пам’ятати, що ієрархічно батьки завжди вище дітей. Таким чином, перебуваючи в маленькому віці, віці пізнання і становлення вся відповідальність за виховання покладалася на батьків. Треба чітко розуміти, що у дитини немає такої відповідальності і не було варіанту щось змінити. Будучи дорослим, ми можемо уявити себе маленьким і пожаліти себе. Пожаліти так, як не зробили цього батьки свого часу. Тепер взявши на себе роль дорослої людини, але подумки перенісшись в дитинство, ми маємо можливість стати на мить батьками і полюбити, поспівчувати маленькій, скривдженій дитині.
9. Смуток дозволений.
Дозвольте собі іноді посумувати. Важливо розуміти, що сльози – це теж зцілення. Коли ми плачемо, згадуючи минуле, ми відпускаємо його. Зрозумійте, те, що було, минуло і вже не повернеться. Минуле в минулому! З кожним таким епізодом смутку і сліз про минуле Ви будете спустошуватись, а потім наповнювати спустошення позитивними емоціями, усвідомлюючи, що це було і минуло.
10. Не чекаючи – звільняємося.
Коли всі висловлення образ і спроби відновити справедливість терплять фіаско, а батьки вперто не бажають усвідомлювати помилок вашого виховання – відступить! Зрозумійте, неможливо змінити тих, хто впевнений у своїй правоті. Суперечка ні до чого не приведе, лише спустошить і обеззброїть Вас емоційно. Ніколи не чекайте розуміння! Мати і батько, можливо тому так себе вели, що інакше не вміли, не мали природньої емпатії, психологічної чутливості, а розвивати це у них не було сил і можливостей.
11. Можливо, в строгості прихована любов.
Практично кожна людина здатна любити, хоч зовсім небагато. Так і ваші батьки, можливо за своєю суворістю і черствістю приховували нерозкритий потенціал любові. Так, вони не змогли розкрити це в собі, не обдарували Вас теплом, але навчіться бачити любов крізь шкаралупу страхів і комплексів. Наприклад, батько багато лаяв, навіть піднімав руку, але, коли вам загрожувала реальна небезпека нісся Вам на допомогу, віддаючи останнє, або мама, бурчить з будь-якого приводу, засуджує, але все одно допомагає матеріально. Не всі вміють відкрито показувати свою любов. Вірте, що і в тих методах виховання, яким піддавали Вас, була любов.
12. Турбота буває різною.
Іноді батьки невірно поводяться, нескінченно критикуючи своїх чад. Однак за цією поведінкою прихована турбота. Близькі, необізнані в психології батьки, помилково думають, що осуд породжує протилежну, правильно поведінку. Наприклад, якщо мати весь час говорить, що ти слабак, вона очікує від дитини прояви сили, або кажучи дочці, що вона товста, мати очікує що вона почне стежити за споживаною їжею. Це треба розуміти, а не ображатися все життя. Образа руйнує нас самих.
Образа – це негативне почуття, яке руйнівно діє на весь організм. Вченими давно доведено вплив образи на виникнення різного роду захворювань. Вчіться прощати, любити, не чекаючи нічого у відповідь, вчіться відпускати минуле і жити сьогоденням. Пам’ятайте – минуле – це те, чого вже немає, майбутнє – це те, чого ще немає, тільки сьогодення – це те, що є. Живіть сьогоденням.
