Іноді замислюєшся, такі рідні люди, звідки ж у родині беруться непорозуміння? Ви ж до своїх близьких лише з турботою та любов’ю. Відповідь криється у досить очевидних речах, про які ми іноді забуваємо.
Беріть на озброєння тактовність та визнайте право батьків приймати рішення по вихованню дітей. Ось сім рекомендацій для спілкування зі своїми дорослими дітьми:
1. Створіть основу для добрих почуттів.
Веселіться зі своїми дорослими дітьми при кожній нагоді. Також похваліть батьківські навички своєї дитини, коли це можливо і доречно. Прості висловлювання, такі як «Мені подобається, як ви пояснюєте речі Марійці», можуть бути корисними для виховання почуття, що ви схвалюєте свою дитину як батька. І батьківське схвалення, ймовірно, все ще важливо для вашої дорослої дитини.
2. Не дозволяйте родинним зв’язкам бути виправданням для грубощів.
Ключ до більшості взаємодій з дорослими дітьми полягає в тому, щоб діяти так, як ви б поступили, якби ця людина не була пов’язана з Вами. Уявіть, що Ви маєте справу з молодим дорослим, з яким ви близькі, але який не є частиною вашої родини. Це може допомогти Вам мати на увазі конкретну людину. Коли ви роздумуєте сказати що-небудь своєму дорослому сину або донечці, запитайте себе: «Чи можу я поговорити так з Сергієм?». Якщо відповідь негативна, то не говоріть цього. Члени нашої родини заслуговують, як мінімум, тієї же ввічливості, яку ми поширюємо на весь світ.
3. Подумайте, перш ніж говорити.
Це, звичайно, гарне правило майже для кожної людини та практично в будь-якій ситуації, але це також важко для всіх нас. Кожен в той чи інший момент збирається сказати те, що йому або їй не слід було б говорити.
4. Не робіть заяв про те, як Ви виховали своїх дітей.
Такі заяви часто мають вбудований критичний тон. Проте, Вам дозволяється розповідати кумедні історії про те, як щось, що Ви зробили в якості батька, мало на Вас негативний вплив, або розповідати в деякому роді «дивну» манеру деяких дивних речей, які батьки зазвичай робили: «Можеш чи ти повірити, що я купив тобі пістолет, коли тобі було три роки?» Майте на увазі, що філософія і практика виховання дітей змінилися з тих пір, як Ви були молодим батьком. Поважайте це.
5. Не забувайте слухати.
Половина спілкування складається з повідомлень, які ви відправляєте. Інша половина складається з повідомлень, які ви отримуєте. У деяких бабусь і дідусів проблеми з другою половиною. Іноді ми відволікаємося. Іноді ми хочемо наполягти на наших власних ідеях і рішеннях. Але будьте уважніші. Практика вміння слухати може зробити практично будь-які відносини більш здоровими і щасливими.
6. Любить свою дорослу дитину так само, як свого онука.
Іноді діти з гумором скаржаться на те, що, коли вони дають нам онуків, вони ніколи не отримують ніякої уваги. Важливо розвивати Ваші відносини з дорослими дітьми. Зробіть так, щоб Ви ставилися до своєї дитини як до дорослого і обговорювали роботу, фільми, політику і теми, не пов’язані з вашими онуками. Робіть зі своїми дітьми то, що не пов’язане з онуками. Цінуйте їх як дорослих.
7. Вірте, що Ваша дитина буде робити все добре.
Зрештою, у нього або неї був відмінний учитель!
