Життєві історії

Жінки з дітьми – найнеприємніші пасажири. Я працюю в таксі вже років чимало і звик до всякого. Бували й пасажири, яким ставало погано, бували парочки, які тискали одне

Я просто вчу водіїв ввічливості. Я регулярно скандалю в маршрутках. Ні, нічого такого, під час поїздки не кричу, не намагаюся задерти ноги на порожнє сидіння спереду, якщо їду

Не беріть в похід дівчину без її хлопця. Загалом, поїхали кілька років тому вчотирьох компанією в сусіднє містечко на вихідні. Всякі пам’ятки подивитися, на гору невелику залізти, спуститися,

“Ти чого розсілася? Хіба ти не бачиш, дама стоїть?” Щоп’ятниці поверталася ввечері з Харківа на рейсовому автобусі. І кожну п’ятницю в автобусі був аншлаг: набивався повний салон людей.

Відьма або праведниця? Через наше невелике селище проходила залізниця, ділячи його майже на рівні частини. При селищі була невелика ферма, де тримали кілька корів і племінного бика, якого

Найдивніше побачення, але і найсмачніше. Зі своєю майбутньою дружиною познайомився в книжковому магазині. Вона тоді працювала продавцем, взяв у симпатичної дівчини телефонний номер. Я зазвичай так не роблю,

Запізнитися на літак в чужій країні. Моя реакція – паніка! Вічно я потрапляю в якісь безглузді ситуації. Одне з нещасть трапилося зі мною в аеропорту. Цю поїздку в

Про Румунію і стереотипи. Я вже три роки живу в Румунії, в місті Брашов. Хочу трошки розповісти про своє життя в цій невеликій країні, може, комусь буде цікаво.

Їй від мужиків тільки одного і треба. Коротше, є у мене подруга дитинства, з якої до сих пір зв’язок тримаємо. Зараз їй років 36 начебто. Дуже життєрадісна жінка.

Ну, те що всяка нечисть лізе до мене ночами часто, а я відбиваюся від неї кулаками й, останнім часом, спробами згадати “Отче наш”, я вже розповідав. І цей