Життєві історії
– Ти чого притих? – Ліна завжди помічала найменші зміни у поведінці чоловіка, – Щось із роботою? Чи просто думаєш про те, як протягнути до авансу? Але у
– З чого це я мушу тут кахлі класти? Я до вас наймався, чи що? Це ваша квартира Зоя Вікторівно. Мого тут – лише рюкзак у передпокої та
-Настя! Настя! Там за тобою бабуся прийшла! – Настя визирнула в коридор і насупилась – біля вікна стояла її мама. -Мамо, ну що ти приходиш за мною …
– Мамо, ти що твориш? – Прошепотіла Вікторія, прикриваючи двері на балкон. – Це ж моя свекруха! Ти чого так накинулася на неї? Що вона тобі зробила? Світлана
– Марино, у мене хороші новини. Танцюй, ми нарешті зможемо накопичити на море! – На море? Нам би квартиру купити, проживемо поки й без моря. – У нас
– Куди пішла? Сядь поряд зі мною! – пролунав по палаті голос батька. – Тату, я з дівчатками хотіла пограти… – винувато відповіла Соня, винувато дивлячись на тата.
Оксана вже сиділа в кріслі – ногу на ногу, спина пряма, коли Галина вийшла з кухні. На столі лежав блокнот. У блокноті – цифри. Оренда, перший внесок, весілля.
Елла стояла, обійнявшись з Ігорем, біля свого під’їзду, і напівпошепки міркувала про завтрашній день: -От завтра ти до мене приїдеш, я вже чекатиму тебе тут, на лавці. Ми
Оля сама не помітила, як по вуха закохалася у свого давнього друга Женю. До цього вони чудово спілкувалися, багато часу проводили разом, радилися, сперечалися на різні теми. А
Людмила вже давно лягла спати, як раптом задзвенів телефон. Жінка аж підскочила. Спросоння вона взяла слухавку. -Алло! -Алло, Люда… Це я! – пролунав у телефоні веселий голос її