-Сьогодні мама твоя приїздила, важко видихнула Катя, сказала що Марина, жінка колишня вагітна дівчинкою, і попросила щоб я віддала костюмчики ті що вона дарувала на Вірочку.
Я от щось зрозуміти не можу, хоча і знаю що це не моя справа, але всеодно не можу збагнути, у твоєї колишньої сім’я, чому вона постійно туди лізе, добре, Кирило, твій син, вона бабуся, але якого бісА я повинна віддавати речі своєї дитини твоїй колишній жінці?
-Кать, перестань, ну чого ти завелася ,ти ж знаєш маму. Ну попсихує і перестане, це ж не вперше, будь мудрішою.
– Я мудрішою, я щось не розумію це з якого дива, мало того що вона постійно суне ніс в наші сім’ї, то вона ще й заявила що якби не я то ти б досі жив з Мариною. Уяви собі, нічого що ми зустрілися через 5 років після розлучення, але я розлучниця.
-Кать, ну чисто теоретично я ж міг би повернутися до Марини, але у мене є ти. -Тобто я тобі заважаю піти до Марини? – Так все, не шукай приводу для сварки, з мамою помирися, вона ж більш досвідчена, мудра, ні з ким не сваритися, бери з неї приклад, тобі що речей шкода…
-Ало, Тамара Василівна, приїздіть, я там склала все зайве, все що ви дарували також, заберете, я тут подумала, ви праві.
Катя сказала всі непотрібні подарунки, все нове запаковане, серед них і іграшки для дитини, оті Китайські, смердючі, ті що ламаються за 5 хвилин, і речі загальна синтетика, дитину в таке не вдягнеш, і навіть самоката поклала синього з бетменом, свекруха ж внучці купила, синього, ну зрозуміли так?
А ще не забула скласти речі чоловіка, навіть таксі викликала грузове, від свого дому до будинку колишньої. Ото вона зрадіє. Свекруха розглядати не стала що там Катя віддала, сіла в таксі, на прощання сказала “Відразу б так, і відчалила”. Катя потерла руки і пішли пити каву.
Через годину пролунав дзвінок. – Ти мене підставила, це що за мотлох, я вже не знаю що ти там дала але Маринка все на смітник викинула. Ти що ненормальна? Я ж просила скласти те що я тобі дала.
-Так я і склала, всі ваші подарунки, все що ви дарували, там тільки не вистачає кількох суконь дівчачих і голови від ляльки, ну нічого, Маринці ж все згодиться, а і речі вашого сина теж там, тепер вашого в цьому домі нічого немає, будьте здорові…
Анжела сиділа біля вікна автобуса, притискаючи до себе молодшу дочку Марійку, яка вже почала клювати…
Олена завжди самостійно займалася домашнім господарством, бо Григорій не встигав та втомлювався на роботі. –…
‐ Ромо, твоя мама наполягає на великому весіллі, але ми ж вирішили просто розписатися! -…
– Алла! У нас радість, – урочисто почала мама розмову по телефону, – Олег, здається,…
Що вона пішла із життя, Валя зрозуміла відразу. Ця думка виникла з нізвідки й міцно…
Поліна була красуня і знала це з самого дитинства. Про це з любов’ю їй говорили…