Почувши рідну мову під час подорожі, ми нерідко відчуваємо ніяковість і навіть досаду, а вибираючи місце для відпочинку, віддаємо перевагу регіону, де «мало своїх». Що змушує нас так роздратовано реагувати на своїх співвітчизників?
Зустріч зі земляками нагадує про повернення додому
Співвітчизники за кордоном нагадують нам про те життя, від якого ми поїхали (нехай і на пару тижнів) і яка нас з якихось причин не цілком влаштовує. На відпочинку в інших країнах ми долучаємося до іншого (кращого) життя, недоступного нам на батьківщині. Ми отримуємо задоволення від його стилю і якості, насолоджуємося доброзичливістю незнайомих нам людей, чистотою, спокійною атмосферою. А звук рідної мови нагадує нам, що всьому цьому скоро прийде кінець.
Ми відчуваємо на собі контролюючі та оцінюванні погляди
Філософ Мішель Фуко сформулював поняття «gaze» (пильний погляд). Це існуюча в будь-якому суспільстві соціальна система нагляду і контролю всіх над усіма. Саме цей погляд вчить нас бачити себе очима інших: не завжди привабливими, іноді ледачими або недостатньо відповідальними … В Україні цей погляд дуже уважний, строгий і давить, а за кордоном його для нас немає – ми відчуваємо себе в більшій безпеці. Можливо, ми нервуємо, почувши в подорожі рідну мову, так як усвідомлюємо, що знову потрапили в поле зору вітчизняного «пильного погляду»….
