Дитину розривають між бабусьою і мамою, бо моїм батькам хочеться мати зручного внука

Конфлікт з родичам почався тоді, коли ми народили дитинку. Кірюша був буде милим дитятком, його всі так і норовили потріпати за щічки, поносити на ручках, побалувати. Жінка моя молодець. Вже в 6 місяців син повністю відмовився від суміші і молока дитячого і почав їсти дорослу їжу.

При чому дружина зробила це так акуратно, по жіночому чи по материнські якось. Без шкоди для здоров’я, потихеньку вводила нові продукти, все свіже, домашнє, або хоча б куплене в перевірених людей. Але тепер звісно ж і має клопоти.

Бо син розпробувавши то все не хоче бодай краплю суміші, а якщо все ж вип’є з пляшечки перед сном, то потім лінується їсти з ложки. Коротше дилема. Тут приїхала в гості моя мама, і почалося, ти мало приділяєш увагу дитині, ти його не носиш на руках, ти що його не любиш, дитині увага треба, не хоче він їсти твій суп, дай йому суміш з соски.

Хочу сказати у виправдання жінки, що вона працює, багато, точніше допомагає мені по роботі, тому прокидається десь о 7.00 щоб до початку робочого дня все у мене було готове.

А потім починає виварювати ще й дитині їжу, крім цього робота по дому, знову робота моя, сина перевдягти, скупати, спати вкласти і все таке. До вечора я ж бачу що з ніг валиться. Ніколи від своєї мами не очікував такого.

Далі стало гірше, вслід за мамою приїхав в гості і тато, хата в нас велика на околиці міста, то вони вирішили побути якийсь місяць у нас. І тут почалося, мама своє тато своє, жінка моя сидить на дивані і морозиво їсть.

Я питаю, що сталося, а вона каже, нічого, твої батьки вирішили дати мені перепочити, ось я насолоджуюся морозивом, а вони внуком і господарством. Але знаючи маму і батька, то скоріш за все вони її дістали, дружина вручила дитину їм і лягла відпочивати.

Я ні на чийому боці. Точніше я на боці дитини. Я знаю що моя жінка ніколи не зробить гірше нашому сину. Від її методів виховання мені здається толк є. Бо якщо інші діти в його віці нічого не вміли, то наш і ладушки-ладусі показував і в ходунках повним ходом бігав, так, кілька гнуль набив, то і що.

Зате спокійний, за день награється, спати вона його не змушує, годує 5 разів на день. Але йому цього вистачає. Говорить як з дорослим, пояснює щось, не сюсюкає, при цьому не забуває і поцілувати і поніжити трішки і, все це разом з домашніми справами встигає.

Я думав батьки приїхали на допомогу, а тепер розумію що треба їх відправляти додому, бо так тільки конфлікт вийде. Як їм обережно натякнути. Адже після їх виховання малий з рук не злазить, їсти одне не хоче, а інше лінується.

І весь режим, який будувала моя жінка до одного місця. В кого так теж було, що батьки трішки все зіпсували? Що ви робите в такій ситуації?