Мої мама і тато почали потайки зустрічатися одне з одним після того, як розлучилися

Мама і тато потайки зустрічаються одне з одним.
Пишу, а саму сміх розбирає.

Мені сімнадцять, батькам – трохи за сорок, і вони давно вже в розлученні.

Коли мені було років десять, то між ними почалися конфлікти. Скандалили кожен день, я навіть вже уваги не звертала.

Вже не знаю, що там у них сталося, але якось різко все сталося. Спочатку лаялися, а потім затишшя, розлучення, тато йде і починає жити окремо.

За ці роки у мами нікого не було, а тато був одружений вдруге. Правда, там без дітей, і слава богу, не знаю, як би я витримала чужих дітей у свого улюбленого татка.

Ми спілкувались. Досить близько спілкувалися, часто я залишалася у нього ночувати, іноді тижнями там жила, якщо у мами були відрядження або проблеми на роботі.

Є теорія, що діти після розлучення батьків страждають більше, ніж самі батьки, але у мене такого не було. Напевно, тому що не було нестачі в батьківській любові.

Навпаки, тато став приділяти мені набагато більше часу, тому що раніше зі мною в основному поралася мама.

Власне, нормальні були роки, не такі страшні, як можна подумати.

Але мова не про те взагалі. Зараз мені сімнадцять, і мама з татом ніби як знову почали зустрічатися. При цьому вони не знають, що я знаю, і ховаються по готелям, як підлітки.

Чесне слово, кожен раз трохи зі сміху не падаю. Нещодавно сказала мамі, що буду ночувати у подруги, але плани змінилися.

Приходжу додому – на столі у вазі стоїть квітка, явно видерті з клумби біля під’їзду, і мама вся розпатлана, з жахом в очах, побачивши мене заорює халат і двері в свою кімнату щільніше закриває.

Наче я осліпла і не бачу татову куртку і черевики в передпокої.

Роблю вигляд, що нічого не розумію, нехай розважаються, адреналін і все таке, хоч молодість згадають.

Сподіваюся, довго тягнути не будуть, дуже вже хочеться на їх весіллі погуляти, перше-то я не застала.