За два місяці до Нового року у нас зіпсувалися відносини з чоловіком, на мої спроби щось вирішити він тільки відмахувався. Я ревнувала його. Він заговорив про розлучення. А після Нового року я стала помічати, що він з ким то переписується. Вирішила, що це пройде, мовчала, але у мене розвинувся невроз.
Я перестала адекватно оцінювати реальність, почала додумувати, підозрювати, а потім як прорвало. Виносила йому мозок кожен день, ми все більше віддалялися одне від одного.
Я сходила з розуму від своїх підозр. Він говорив, що у нього нікого немає, але продовжував їхати з дому, приховувати від мене своє життя. Я за ним стежила, але, коли начебто докази були поруч, пасувала. Він говорив, що це все у мене в голові, щоб я йшла лікуватися. Я вже не розуміла, де правда, а де вигадка.
Зараз у мене просто немає сил. Не розумію, що відбувається, зраджує він мені чи ні. Ми не спілкуємося, не спимо разом, немає близькості.
Обговорювати те, що відбувається він не хоче, каже, що не любить мене, хоче розлучитися. Але я-то його люблю. Розумію, я все зробила неправильно, але як бути – не знаю.
Ольга, 34 роки
Питання про те, чи була зрада, об’єктивно дуже складне. Довести це практично неможливо. Самі люди, які зраджують партнерам, в більшості випадків не визнаються, навіть якщо їх застають на місці злочину. Але у жінок, які виступають в ролі жертв зрадників, є маніакальне прагнення отримати визнання. Тому що всередині кожної з них живе помилкова надія, що вона помилилася.
Насправді кожна жертва зради хоче почути аргументи на користь того, що зради не було. Але покладатися просто на слова потенційного зрадника складно. Потрібно виходити з того, як він себе веде.
Якщо людина дійсно вірна – він представляє докази, каже про це спокійно, пропонує перевірити, якщо це допоможе його жінці відновити довіру до нього. Якщо ж він щось приховує, ховає свій телефон, пропадає вечорами, перестає приділяти увагу – то це швидше поведінка зрадившої людини.
Я рекомендую вам вчинити так само, як судді в усіх цивілізованих країнах. Знаєте, за яким принципом вони вирішують, винна людина чи ні? Якщо ви думаєте, що на підставі доказів, то не зовсім так.
У законодавстві є таке положення: «Жоден доказ не має наперед встановленої сили». Суддя приймає рішення на підставі внутрішнього переконання. Він слухає свідків, вивчає результати експертизи і за власним переконанням, що ґрунтується на совісті, вирішує, що ж насправді сталося.
Якщо фахівець скаже, що ви здорова людина, то, швидше за все, ваші підозри обгрунтовані
Ви можете поступити так само. Добути максимально можливі для вас об’єктивні докази і прийняти ваше рішення, засноване на внутрішньому переконанні.
Але важливо перед цим переконатися, що ви психічно здорові. Те, що ви описуєте, схоже на ознаки генералізованого тривожного розладу. Можливо, у вас є які-небудь проблеми, пов’язані з психікою (може бути, через це ви страждаєте від параноїдальних ідей). Тому я рекомендую вам спочатку звернутися до психіатра і з’ясувати, чи дійсно ви здорові, чи адекватне ваше сприйняття.
