– Роздільний бюджет? Чудово. Я заберу все своє, як ти й хотів. – А що у тебе є, крім старого сервізу і клубків ниток для в’язання?
Катерина механічно розмішувала ложечкою чай, дивлячись кудись крізь стіну. Кожне слово чоловіка, сказане хвилину
— Загалом, я тут подумала… може, поживу у вас трохи? Тиждень-другий. Поки не підберу щось потрібне. Катя відчула, як у неї всередині все стислося. «Тиждень-другий» у перекладі зі свекрухи зазвичай означав «назавжди».
— А у вас тут… непогано, — Людмила Вікторівна стояла посеред вітальні, якось дивно
– А знаєш що, любий! Розлучення я тобі дам, і більше тебе не тримаю! – Підозріло спокійно промовила Таня, – якщо ти впевнений, що будеш щасливий – на здоров’я
– Та не мав я рації, не мав! Просто зриваюся іноді, вибач, більше не
– Чоловік хоче, щоб я доглядала за свекрухою! – Вигукнула Оксана. – Ну… Це, загалом, нормально… – Нормально? Ні, ти мені поясни! Чому я маю доглядати за чужою тіткою? Причому, їй то уже – все одно
– Вчора посварилися з чоловіком до розлучення, – повідомила Оксана напарниці. – Вперше, чи
– Ну все! Досить! – Психанула Олена. – Розбитий кухоль не склеїти! А про Ритку всі знають, що тавра там нема де ставити. Не потрібний мені бруд у хаті, – плакала вона, збираючи речі чоловіка
– Ти що, кума, притихла? – Тихіше, тихіше. Глянь, знову Петро до Зінов’євих поліз.
І він залишився в її серці назавжди. Не як дядько Ігор, не як вітчим, а як БАТЬКО…
– Відчепись від мене! Я одружуватися з тобою не обіцяв! І взагалі я уявлення
— У Карини буде дитина, я йду до неї. Машину і квартиру забираю, — сказав чоловік, чекаючи сліз, але дружина його здивувала..
На свій ювілей Наталія вирішила зробити сімейству сюрприз. Вона запросила колишнього чоловіка на свято.
– Ось бачиш, просила привести тобі чоловіка, я й привела! – Підморгнула задоволена подруга
– Посидь з Артемом, Лєро, мені сьогодні звітувати! Сусідка, а за сумісництвом, найкраща подруга
– А що, у нареченого сім’я зовсім злиденна? – Зарозуміло видала сваха
…І це за місяць до весілля! – Олена майже кричала, відвертаючись від Сашка. –
– Я ж хочу, як краще! Для вас усіх! А ви з мене недруга робите! – І ти, Ірочко, найбільше намагаєшся! Коротше, дітей я привела, іди забирай їх додому. А я до вас більше – ні ногою! Живіть самі, як хочете! – Репетувала свекруха. – Як скажеш, мамуль! Ми житимемо, як хочемо, а ти не будеш нам ніякого “добра” завдавати
Ірина їхала додому виснажена, але щаслива: нарешті п’ятниця! Ну і тиждень видався! Мало того,

You cannot copy content of this page