Ми не отримуємо цю властивість у спадок. Але смак до життя можна передати дітям разом з любов’ю, навчивши їх концентрувати свою увагу і радіти простим речам.
Бути прикладом … і в задоволенні.
Смак до життя – це дар. І звичайно, чарівного рецепта, який допоміг би прищепити його дітям, не існує. Здатність відчувати радість від чуттєвого контакту зі світом переймається на несвідомому рівні. Безглуздо намагатися переконувати дітей, що вони повинні насолоджуватися життям: дитина вчиться отримувати задоволення іншими способами, і головний з них – любов.
Коли ми когось любимо, коли прив’язані до людини, ми мимоволі переймаємо її уявлення, його відчуття життя. Радість вбирається з сімейної атмосфери. Поведінка і позитивні почуття батьків в щасливі моменти залишаються в пам’яті дитини. У майбутньому вона зможе зробити цю радість своєю, тому що вона буде асоціюватися у неї (свідомо чи ні) з хвилинами щастя. Дитині необхідний досвід задоволень, а також уявлення про задоволення. Але зовсім не обов’язково спеціально обговорювати з нею все те, що здатне доставити нам насолоду. Говоріть про це ненав’язливо: приємні спогади потрібні остільки, оскільки вони приносять задоволення нам самим, а не в якості виховного моменту.
Здатність відчувати задоволення залежить і від уміння концентрувати свою увагу на тому, що ми робимо. Як кажуть буддійські вчителі, щоб отримати максимальне задоволення від будь-якого стану або заняття, потрібно присвятити всього себе. Так нас захоплює насолода від купання в морі, від танцю або співу. У дітей ця здатність є від природи, але іноді ми самі змушуємо їх відмовлятися від неї: намагаємося заповнити кожну хвилину їх часу чимось, на наш погляд, важливим і корисним.
Часом дитині необхідна свобода байдикувати, адже це час вона витрачає не даремно, а емоційно переробляє пережите. Коли батьки знецінюють це проведення часу, діти і самі перестають відчувати його значимість, і тим важче їм бути вільними і спонтанними. Смак до задоволення не можна прищепити силою – він формується завдяки любові і здатності концентрувати увагу. І, мабуть, на світі немає більш цінного подарунка.
